28 листопада російські телеканали назвали «чорною п'ятницею», хоч світла частина доби щойно починалась. Але феєричні падіння на російських фондовому і валютному ринках вже встигли відбутися. Падіння було запрограмованим давно. А от «феєричність» вийшла прямим наслідком події, що сталася день перед тим, — 166-ї зустрічі ОПЕК.
А на 166-й зустрічі представників країн-членів картелю ОПЕК, яка відбулася у Відні 27 листопада, вирішували засадниче, можна сказати, «гамлетівське» питання: скорочувати чи не скорочувати видобуток нафти з огляду на тренд падіння ціни на неї. Для більшості експертів відповідь була відома ще перед засіданням, адже напередодні утаємничені вже знали, що за скорочення виступали лише дві держави: Іран і Венесуела. Тимчасом як більшість нафтоносних держав Перської затоки виступала за збереження рівня видобутку, а то й нарощування. Неформальний лідер цієї групи, Саудівська Аравія, напередодні безапеляційно заявляла, що не має наміру скорочувати продукування «чорного золота» за жодних обставин. Загалом організація налічує дванадцятьох членів.
Утім Росія затамувавши подих стежила за віденськими подіями, молячи Бога, щоб венесуельсько-іранська позиція таки взяла гору. Для того, щоб нафтова ціна знову пішла догори, країнам ОПЕК треба було б скоротити денний видобуток приблизно на півтора мільйона барелів. Це дало б можливість повернути ціну нафти принаймні до $100 за барель. Варто зазначити, що ОПЕК забезпечує близько 40% світового виробництва нафти, в абсолютному розрізі — близько 30 мільйонів барелів на добу.
Нагадаємо, що нафта на світових торговельних майданчиках почала падати приблизно від кінця червня. З рекордних 115–116 доларів за барель «чорне золото» замість прогнозованого раніше руху до $120 й вище пішло додолу. Восени ціна бареля і марки WTI, і марки Brent вже наблизилася до 80 доларів.
У четвер, ще перед початком зустрічі ОПЕК, на торгах на Лондонській товарній біржі ціна бареля WTI впала до $72,7 (що є чотирирічним мінімумом), барель Brent здешевшав до 76,49 долара. Нафтові брокери вловили настрій, який панував у картелі.
На зустрічі у Відні міністр нафти Ірану Біжан Намдара Зангане намагався довести своїм колеґам, що на сировинному ринку відчувається явне перевиробництво нафти. Щедра пропозиція за помірного попиту неухильно веде до зниження цін, а надто тоді, коли в прогнозуванні ґлобального економічного зростання панує невизначеність.
Однак провідні країни реґіону Перської затоки виступили проти зниження видобутку. Вони навели свої контрарґументи, зокрема те, що підвищення ціни останніми роками — не що інше, як наслідок спекуляцій на паливно-сировинному ринку.
Хоча ще серйознішим контрарґументом є лупакова революція. Країнам-продуцентам нафти й газу необхідно зупинити її за будь-яку ціну, поки вона ще не набула ґлобального поширення. А головною підставою для відмови від видобування вуглеводнів методом фрекінґу з лупакових пластів є низька ціна на нафту й газ, видобуті класичним способом.
Отже, ОПЕК твердо вирішив не скорочувати видобутку «чорного золота». Тільки-но міністр нафти Кувейту Алі Салех аль-Омайра привселюдно оголосив це рішення — тут і почалося…
За кілька хвилин вартість бареля нафти марки Brent впала з $76,40 до $74,40 за барель, відтак — до 73 доларів. І це, як з'ясувалося згодом, ще не межа.
У п'ятницю зранку ф'ючерси на Brent здешевшали на $0,47 до $72,11 за барель, ф'ючерси на WTI — на $5,15 до $68,54. А це — найнижче падіння від листопада 2008 року.
Таке падіння нафтової ціни може стати критичним для російського бюджету, сформованого з урахуванням ціни $96 за барель. Ще зовсім недавно, якихось десять днів тому, президент Росії Володимир Путін заявляв: «Якщо світові ціни втримаються на рівні 80 доларів, то все виробництво впаде, в основних нафтовидобувних країн теж бюджет порахований з розрахунку 80 доларів з лишком, під 90 доларів за барель [...] Російський бюджет зверстаний з розрахунку 96 доларів за барель, зараз це нижче, ніж 96 доларів, але я тут жодної трагедії не бачу. По-перше, зараз, я думаю, що ціна вирівняється, скоректується, тим більше що в утриманні її на досить низькій планці у 80, нижче або трохи вище доларів ніхто з серйозних учасників ринку не зацікавлений».
Але, як ми вже знаємо, російський лідер жорстоко прорахувався. У п'ятницю зранку на російських фондовому і валютному ринках почалася паніка. Курс рубля відновив стрімке падіння, за долар вже дають майже 50 рублів, за євро — 62.
Російський індекс фондової біржі РТС втратив понад три відсотки і знову пробив вниз психологічно важливий бар'єр 1000 пунктів — аж до 970 пунктів. Тож індекс оновив мінімум від кризового липня 2009 року.
Опитавши 32 економістів світового рівня, аґентство Bloomberg отримало висновок: Росію вже ніщо не втримає від скочування в рецесію.
28.11.2014