Доки у Європі кипіли пристрасті навколо «українського питання», в Америці відбулася подія, яку президент США Барак Обама охарактеризував як «найзначнішу зміну політики США за останні півстоліття». Гавана і Вашинґтон відновили дипломатичні відносини.
Барак обама тисне руку Раулю Кастро
Зробимо короткий ретроспективний огляд конфлікту між Кубою і Сполученими Штатами, який відбувався у середині минулого століття.
Кубинська революція під проводом Фіделя Кастро і громадянська війна 1950-х років виглядали напрочуд дивно. Тодішній диктатор острова Фульхенсіо Батіста диспонував достатнім числом війська, щоб завершити «антитерористичну операцію» проти лівих повстанців реально протягом кількох годин.
Зрештою ціле повстанське ядро (включно з тим самим Кастро) потрапило до в'язниці після невдалої спроби 1953 року штурмувати казарми Монкада в Сантьяґо-де-Куба. Утім Батіста виявляє дивне для диктаторів милосердя й непробачальну для латиноамериканських лідерів недалекоглядність, амністувавши революціонерів.
Кастро з товаришами дуже швидко відновили боротьбу проти людини, яка їх помилувала. Бойовим загоном у якихось кілька десятків відчайдухів, кубинські повстанці починають один за одним штурмувати міста й казарми. Найдивніше, що, не маючи ні важкої зброї, ні бронетехніки, вони здобувають одну перемогу за одною… 1 січня 1959 року переляканий Батіста кидає свою армію напризволяще й тікає з острова.
Ще дивнішим виглядає те, що Вашинґтон не втручається в ситуацію. Президент Дуайт Девід Ейзенгауер, якого заведено вважати зразком антирадянщика, навіть не намагається допомогти Батісті. Хоча вистачило б роти американських «зелених беретів», щоб покласти край всім революціям на «острові свободи».
Річ у тому, що між кубинським диктатором і Вашинґтоном на той час виникли серйозні тертя, тож Сполучені Штати вирішили в такий спосіб покарати «свого сучого сина». Хоча, як виявилося, насправді США більше покарали себе самих. Коли в Білому домі це усвідомили — було вже запізно.
У квітні 1961 року ЦРУ спробувало організувати десант з кубинських еміґрантів на південному узбережжі острова, в Затоці Свиней. Мета акції полягала в тому , щоби спровокувати масовий виступ проти політики нового уряду. Проте брати Кастро швидко скрутили карк контрреволюціонерам. А сподіваний соціальний вибух так і не відбувся.
Вашинґтон тоді вдався до економічних та дипломатичних методів впливу. Так, 10 жовтня 1960 року США запровадили ембарґо на постачання на острів більшості товарів. Санкції кілька разів посилювалися аж до 2003 року — щоб «прискорити появу вільної і демократичної Куби». А вже 2 січня 1961 року США розірвали дипломатичні відносини з Кубою.
У січні 1962-го Вашинґтон домігся виключення Куби з Організації Американських Держав. Відносини з Гаваною розірвали 15 латиноамериканських країн.
Головним другом Куби став СРСР, а також головним кредитором, постачальником продуктів, промислових товарів та озброєнь. Влітку 1962 року на острові було створено Групу радянських військ на Кубі, місія якої тривала аж до розвалу Союзу. А російський центр електронної розвідки в Лурдесі функціонував навіть до 2002 року.
У жовтні 1962 року вибухнула добре відома Карибська криза, спричинена розміщенням радянських ядерних ракет на Кубі. Світ опинився на порозі Третьої світової війни, яка мала всі шанси стати атомною.
А ще 1966 року США запровадили заборону на відвідування Куби. Заборону було частково знято щойно наприкінці 1970-х, проте прямих рейсів зі Сполучених Штатів до Куби так і не поновили. Тому американці, які планують потрапити на острів, змушені діставатись до летовища у Мексиці чи Канаді.
Цього тижня з'явився поважний шанс, що цю темну сторінку американської історії вдасться перегорнути. Президент США Барак Обама і голова Державної ради Куби Рауль Кастро заявили в середу про відновлення двосторонніх дипломатичних відносин, розірваних понад півстоліття тому. Вашинґтон пообіцяв уже найближчим часом відрядити до Гавани посла. «Сьогодні США змінюють стосунки з народом Куби. Ми почнемо нормалізувати відносини між двома нашими країнами», — заявив Обама.
Хоча про беззастережне «перезавантаження» відносин говорити ще рано. Справа йшла до зближення вже кілька разів, але щоразу добрі наміри зазнавали краху. Тому Конґрес США поки що не поспішає скасовувати чинні щодо Куби санкції.
У Москві новину про нові перспективи Гавани зустріли вельми стримано. У МЗС Росії назвали її «досить несподіваною». Одіозний російський віце-прем'єр Дмитро Рогозін, суто за Фройдом, обмовився, що «потепління американо-кубинських відносин не позначиться на російсько-кубинській співпраці». Тобто, Москва поки що не буде карати Кубу за зближення з Вашинґтоном.
Нагадаємо, що потепління між Вашинґтоном і Гаваною настало після того, як з кубинської в'язниці звільнили громадянина США Алана Ґросса. Влада Куби звинуватила його в шпигунстві й засудила до 15 років ув'язнення, з яких п’ять він вже пробув за ґратами.
На початку цього тижня Гавана випустила Ґросса з в'язниці, заявивши, що його звільнення відбулося «з гуманітарних причин». Ґросс полишив Кубу на урядовому літаку США. Як жест на відповідь, у Флориді відпущено з в'язниці трьох кубинців, заарештованих за шпигунство.
Саме «справа Ґросса» останніми роками була однією з головних перешкод налагодження діалогу між Кубою і США. Чи зникли вони тепер? Не цілком. Ми вже згадували, що Конґрес, попри прохання Обами зняти санкції з Куби, поки що не поспішає це робити. А керівник комісії сенату США з закордонних справ Роберт Менендес навіть засудив дії президента, заявивши, що вони виправдали жорстокі методи кубинського уряду.
Проте такі антикубинські висловлювання більшість експертів оцінюють радше як політичну позу. В США вже давно чекають налагодження стосунків з Кубою, тому змарнованого шансу вашинґтонським політикам ніхто б не пробачив.
Барак Обама дав зрозуміти, що має серйозні плани щодо Гавани. У безпрецедентній заяві про зміну політичного курсу президент США наголосив на необхідності реалізації таких ключових моментів:
- США відкриють посольство на Кубі;
- у найближчі півроку держсекретар Джон Керрі має по-новому поглянути на факти і вирішити, чи належить, як і раніше, вважати Кубу державою, яка підтримує тероризм;
- США проведуть з Кубою перемовини з питань міґрації, наркоторгівлі, охорони довкілля та торгівлі людьми;
- громадянам США буде набагато простіше подорожувати на Кубу;
- розширюватиметься торгівля, приватні компанії на Кубі зможуть купувати будматеріали і сільськогосподарське обладнання;
- американці, повертаючись з мандрівки на Кубу, зможуть привозити товари кубинського виробництва, у тому тютюн та алкоголь для особистого споживання;
- американські банки зможуть відкривати відділення на Кубі;
- громадяни США зможуть надсилати грошові перекази на Кубу на суму до 2 тисяч доларів;
- дозволять експорт телекомунікаційного обладнання на Кубу.
І це лише початок. Кубинську блокаду мають остаточно розірвати, що навряд чи додасть доброго настрою Москві. Росія втрачає для Гавани свою ексклюзивність. Сполучені Штати досягають чимраз більшого успіху в справі вибивання союзників з «московського пулу».
19.12.2014