Тюрінгія: повернення до НДР

«Це день ганьби для об'єднаної Німеччини», – емоційно заявив генеральний секретар баварської партії ХСС Андреас Шоєр, коментуючи минулотижневі події у ландтазі в Ерфурті. Депутати тамтешнього земельного парламенту обрали прем'єр-міністром Тюрінгії представника Лівої партії Бодо Рамелова (Bodo Ramelow).

 

 

                   Бодо Рамелов

Вперше за 25 років, що минули від часу падіння Берлінського муру, представники «лівих» зумів очолити земельний уряд. Ліва партія — спадкоємиця Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН), провідна роль якої в НДР була закріплена в Конституції.

 

Нагадаємо, що після об'єднання Німеччини 1990 року СЄПН трасформувалася в  ПДС — Партію демократичного соціалізму, де знайшли собі політичний прихисток колишні функціонери комуністичної Німеччини, а також таємні інформатори всемогутньої служби безпеки Штазі. Самостійно ПДС проіснувала недовго: не виробивши придатної для нових умов ідеології і не знайшовши свого виборця, партія погодилася на об'єднання з тими еференівськими соціал-демократами, котрі вважали політку СДПН не надто «лівою». З такого вибухового коктейлю й постала Ліва партія.

 

Ліва партія домоглася чималих успіхів і на земельному, і на федеральному рівнях. Однак, незважаючи на реорганізацію та злиття з іншими лівими рухами, їй так і не вдалося повністю позбутися неґативного історичного іміджу.

 

 

До нової урядової коаліції в тюрінгському ландтазі входять: Ліва партія, Соціал-демократична партії Німеччини і «Союз-90»/«Зелені». Сумарно вони творять більшість лише на мандат: 46 — проти 45. Саме тими сорока шістьма голосами 58-річний Бодо Рамелова й затверджено керівником земельного уряду. «Привиди минулого воскресли», — прокоментував це голосування вже згаданий лідер ХСС Андреас Шоєр у коментарі газеті Zeit. «Це голосування, яке підтримали СДПН і "зелені", — удар в обличчя всім жертвам СЄПН та образа для всіх тих, хто 25 років тому вийшов на вулиці НДР в боротьбі за свободу», — написала популярна газета Bild.

 

Хоча, якщо бути об'єктивним, то персона самого Рамелова навряд чи мала б стати причиною алярмістських настроїв, тобто страху повернення соціалістичного минулого в будь-якій формі. Він не мав стосунку ні до Штазі зокрема, ні до комуністичної Німецької Демократичної Республіки загалом. Рамелов, народжений у Нижній Саксонії, досвіду життя в східному блоці не мав, так само як і членського квитка СЄПН. Аби зайвий раз нагадати про свою непричетність до комуністичного минулого Тюрінгії, він відразу після прийняття присяги в ландтазі вибачився перед жертвами ендеерівську режиму. «Шановний Андреасе Меллєре, — патетично звернувся він до присутнього в залі давнього друга, який відсидів кілька років у в'язниці Штазі, — все, що я можу зробити, — просити вибачення у тебе і твоїх соратників».

 

Нагадаємо, що місцеві вибори відбулись у федеральній землі Тюрингія ще у вересні. Більшість голосів на них отримав Християнсько-демократичний союз (ХДС) канцлерки Анґели Меркель, який незмінно керував землею останні 24 роки після об'єднання Німеччини. Однак навіть після тривалих переговорів консерваторам не вдалося знайти партнера для створення коаліції і залишитися при владі в Ерфурті.

 

Що цікаво: після минулорічних парламентських виборів у Бундестазі створилася подібна ситуація. СДПН, «зелені» та «ліві» мали всі шанси сформувати урядову коаліцію. Проте соціал-демократи заявили, що не підуть на спілку з посткомуністами. А в Тюрингії місцева СДПН виявилася менш принциповою. Так там і виникла ця рожево-червоно-зелена коаліція.

 

 

                           Демонстрація проти рожево-червоно-зеленої коаліції

І це прагнення до влади тюрингських соціал-демократів може згодом добряче відгукнутися їхнім однопартійцям на федеральному рівні. Під час виборів до бундестагу 2017 року німці вже знатимуть, що СДПН у разі чого може таки увійти в одну команду з «лівими», хоча раніше це вважалося за табу. Тому нова коаліція в Тюрінгії у певному аспекті вигідна навіть канцлерці ФРН Анґелі Меркель, оскільки дає їй зайві козирі в майбутній боротьбі з головними конкурентами.

 

Чим, власне, ліва партія є такою небезпечною? Дивлячись на того самого Рамелова, важко запідозрити щось зле. Такий собі цілком пристойний соціал-демократ, проєвропеєць з проґресивними поглядами. Утім, як ми вже наголошували, ця партія є токсичним політичним коктейлем. Є в неї доволі радикальне ліве крило. Його представники присутні й у ландстазі Тюрингії.

 

Йдеться про людей, що є прихильниками радикальних поглядів, заснованих на антиамериканізмі, різкій критиці політики Ізраїлю, неприйнятті єдиної європейської валюти і схваленні політики Росії. Саме ці погляди об'єднують їх з правопопулістськими та євроскептичними силами Німеччини. Праві до ландтагу не пройшли, а от євроскептиків є чимало. Це — члени партії «Альтернатива для Німеччини» (Alternative für Deutschland — AfD). Цій політичній силі за 2014 рік вдалося пройти до ландтагів відразу трьох земель — Саксонії, Бранденбурґа і Тюрінгії.

08.12.2014