Прем'єр-міністр Японії Шіндзо Абе розпустив парламент. Деякі експерти назвали такий крок «політичним харакірі», від якого в цьому конкретному випадкові недалеко й до харакірі натурального. Проте інші фахівці обстоюють думку, що то був єдиний шанс прем'єра втриматися на політичному вістрі, попри масу проколів у його «абеноміці».
«Абеноміка» — це такий собі неологізм, похідний від прізвища японського прем'єра. Він вже встиг твердо увійти в лексикон економістів-міжнародників. Як свого часу увійшов в економічне й політичне мовлення термін «рейґаноміка», похідний від прізвища колишнього президента США Рональда Рейґана.
Рейґан на початку 80-х років минулого століття, намагаючись знайти гідну відповідь на тодішні господарські проблеми, запустив у дію розробку чиказької економічної школи. Тоді було істотно знижено податки і спрощено державні приписи, які перешкоджали інвестиціям, а також на певний період скорочено соціальні програми. Все те дало можливість збалансувати державний бюджет і додати суттєвого імпульсу економічному розвиткові Сполучених Штатів.
Щось подібне намагався вчинити й Шіндзо Абе. Проте до Рейґанової концепції він додав свою родзинку — штучну девальвацію єни через подвоєння грошової маси в країні.
Наслідки нової політики друкування додаткових грошей не дали себе довго чекати. Лише за чотири місяці впровадження «абеноміки» курс єни знецінився щодо долара більше ніж на 20 %. Це мало б посприяти активізації експорту, завдяки якому Японія й створила свого часу «японське диво». Проте експорт зріс не так відчутно, як сподівалися.
Тим часом новий курс уряду виявляв чимраз більше вад. Економічне зростання сповільнювалося, відбулося рекордне падіння ВВП, соціальні проблеми ставали дедалі відчутнішими, країна опинилася на межі дефолту. Підвищення споживчого податку з 5 % до 8 %, до якого вдався уряд цієї весни з наміром поповнити бюджет на $80 млрд, лише погіршило ситуацію.
Рецесія в господарці Японії почалася в липні цього року. Згідно з офіційними даними, ВВП Японії в третьому кварталі скоротився на 1,6 % в річному виразі, хоча аналітики на тлі реформ уряду, якими Шіндзо Абе сподівався знизити державний борг країни (на кінець 2013 року борг перевищував 10 трлн. доларів), прогнозували зростання. Експерти пояснювали цей ефект тим, що економічні заходи уряду спровокували різке падіння споживання. Сам Абе, втім, стверджує, що рецесія не має стосунку до його економічної політики, тобто «абеноміки».
За таких складних умов Абе й оголосив розпуск нижньої палати парламенту, яка мала б попрацювати ще зо два роки. Здавалося б, який сенс оголошувати позачергові вибори, коли твій рейтинґ і рейтинґ твоєї політичної сили падає? З іншого боку, Абе і депутати Ліберально-демократичної партії, яку він очолює, приспішають справу з переобранням, поки їхня підтримка в суспільстві не впала настільки, що розраховувати на збереження партії при владі буде марно. Тим більше, що опозиційні партії не чекали дочасних виборів, тож не готові до них.
Дочасні вибори заплановано на 14 грудня. Якщо урядовий блок не набере на них більше половини місць, чинний прем'єр, згідно з його сьогоднішньою обіцянкою, піде у відставку.
А зараз рейтинґ популярності японського кабінету тримається на рівні 40-відсоткової позначки. Це ще дає Шіндзо Абе надію зберегти контроль над парламентом у новому складі.
19.11.2014