Виконувача обов'язків міністра освіти та науки України Сергія Шкарлета, запідозреного раніше в багаторазовому плагіаті, викрили на дублюванні ще однієї наукової статті. Публікація дублює навіть не ориґінальну статтю, а вже сплагіатований текст. Притім автори статті спробували приховати свій текст від стороннього ока.
Про це йдеться у статті "Плагіатний паровозик", опублікованій на інтернет-ресурсі "Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях". Авторство цієї розвінчувальної розвідки належить групі науковців, котрі входять до Комісії з питань боротьби їз лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень при президії НАМНУ та Комісії при президії НАНУ із захисту науки, протидії псевдонауці та фальсифікації наукових досліджень.
Розслідувачі взяли до аналізу статтю Шкарлета С.М. і Дубини М.В. "Історико-генетичні форми інтерпретації сутності та змісту інформаційного етапу розвитку економіки", опубліковані у виданні "Економіст", друге число 2015 року. Ця робота згадувалася в переліку праць науковців Чернігівського національного технологічного університету (ректором університету був Шкарлет до свого авансу в Міносвіти), однак, на відміну від решти, вона була закритою для перегляду. Публікацію вдалося знайти в системі Національної бібліотеки ім. Вернадського.
"Чому ж це раптом закрили вільний доступ до статті видатного українського економіста Сергія Шкарлета? Невже там є щось таке, що треба приховати? Є, є в цій статті дивні збіги з іншими публікаціями! Те, що називається академічним плагіатом, – коли переписується слово в слово або з деякими змінами інший готовий текст, а посилання в квадратних дужках не ставиться. І це може бути робота інших авторів, а може бути своя стаття попередніх років видання, а може й такий варіант – чужий текст погуляв в одній статті автора, а потім перебрався в другу статтю цього ж автора… Плагіатний паровозик", – висновують автори розслідування.
Так, робота Сергія Шкарлета і Максима Дубини повторює цілі шматки з автореферату В.М. Скалацького.
Крім автореферату Скалацького, герої використали для своєї статті ще дві чужі роботи.
"Ми будемо порівнювати їхню «наукову працю» ось із цими роботами, які не вказані в списку літератури:
1. Скалацький В. М. Інформаційне суспільство: сучасні теорії та моделі (соціально-філософський аналіз). – Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03. – Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 17 с.
2. Алимов О. М., Микитенко В. В. Розбудова в Україні економіки інформаційного типу в умовах ресурсних обмежень // Управління розвитком складних систем. – 2014. – Вип. 19. – С. 6–9.
3. Кармазіна Н. В. Розбудова архітектури регіональної промислової політики когнітивно-інформаційного типу // Економіка і організація управління. – 2014. – Вип. 3–4. – С. 108–114.
Ці перелічені праці, скоріш за все, і стали «трьома джерелами, трьома складовими частинами» (як писали свого часу радянські прихильники марксизму) статті Шкарлета–Дубини".
Дослідники склали порівняльну табличку повторювань (у першому стовпчику наведені фрагменти статті, що аналізується, у правому – джерело, з яким виявлено збіги; жовтим кольором показані повні збіги з іншими джерелами, бірюзовим – синоніми та перефразування, фіолетовим – цікаві термінологічні заміни, а зеленим – заяви авторів про те, що це саме вони є авторами отриманих результатів чи висновків).
Розслідувачів здивувало: "Перше, що кидається в очі – одну й ту саму проблему хочуть розв’язати автори аж трьох публікацій".
"Такі дивні збіги між трьома або й навіть чотирма публікаціями відразу ми побачимо ще не раз... Це ж знайомий текст, схожий на автореферат Скалацького. Невже академік НАНУ Олександр Миколайович Алимов та доктор економічних наук, професор Вікторія Володимирівна Микитенко теж того… переписали й собі в статтю шматочок з автореферату кандидата економічних наук? А нумо, порівняємо статті Шкарлета–Дубини та Алимова–Микитенко із авторефератом В. Скалацького. Позначимо жовтим кольором збіги між цими трьома роботами, а сірим кольором – додаткові збіги між статтею Ш&Д та статтею А&М: Ой, цікавий ланцюжок запозичень вимальовується – хто, та в кого, та скільки", – дивуються автори викриття.
Автори сайту "Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях" наводять кільканадцять зразків "паворозикового" плагіату. Зокрема, беруть на сміх варіації копіпастерів із терміну "техносцієнтизм".
"Може, це саме В. Скалацький надихнув доцента Кармазіну, академіка Алимова, професора Микитенко, професора Шкарлета та доцента Дубину долати техносцієнтизм та лінійний еволюціонізм? А може, є ще більш прадавнє джерело усіх цих бажань подолати гідру економічної контрреволюції? Але залишимо це питання археологам…Цікаво, що Алимов з Микитенко і Кармазіна правильно переписали у Скалацького слово «техносцієнтизм», щоправда, з вузького він чомусь став звуженим. А далі оцей ось «звужений техносцієнтизм» у Шкарлета перетворився на «звужений техноцентризм». Прямо як у грі першокласників про зіпсований телефон, де був ланцюжок «передачі інформації» із вуха до вуха – пам’ятаєте своє дитинство?" – сміються автори публікації.
Під публікацією стоять підписи: член-кор. НАМНУ, докт. мед. наук, проф. Світлана Арбузова; канд. біол. наук Олексій Болдирєв; зав. відділу Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, докт. біол. наук Ігор Дзеверін; зав. відділу Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, докт. мед. наук, проф. Віктор Досенко; с.н.с. Інституту математики НАНУ, канд. фіз.-мат. наук Ірина Єгорченко; с.н.с. Інституту фізики НАН України, канд. фіз.-мат. наук Антон Сененко; канд. біол. наук, с.н.с. Олег Смірнов; ст. дослідник, зав. лаб. Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАНУ, докт. фіз.-мат. наук Сергій Шарапов.
Нагадаємо, ще до призначення Сергія Шкарлета виконувачем обов'язків міністра проти нього пролунали звинувачення у науковій недоброчесності. Спершу Кабінет Міністрів вносив подання про призначення Шкарлета міністром, однак через нестачу голосів "пропхав" його лише з приставкою "в.о.". Президент Зеленський зізнався, що ректор із Чернігова – то його персональний вибір.
Проти призначення Шкарлета, зокрема, виступив Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, наголосивши на тому, що міністром не може бути "токсична особа" з сумнівною доброчесністю та не спростованими звинуваченнями в плагіаті. А під стінами парламенту відбулася масова акція протесту, після котрої до одного з організаторів – Антона Сененка – прийшов на співбесіду співробітник Служби безпеки України.
Український католицький університет відкрито першим серед закладів вищої освіти в Україні публічно виступив проти Сергія Шкарлета як очільника Міністерства освіти та науки. Ректорат УКУ вимагає від влади провести розслідування звинувачень у плагіаті, висловлених у бік Шкарлета, наголошуючи: "Хибне рішення, яке неможливо замовчати".
Пів сотні українських науковців виступили з відкритим листом, у котрому висловили стурбованість призначенням в.о. міністра освіти та науки особи із бекґраундом звинувачень у плагіаті, а також закликали припинити переслідування вчених, котрі виступили проти Шкарлета.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль став на захист Шкарлета і сказав, що підтримує вибір Зеленського.
"Ми проводимо відповідне розслідування. І про плагіат треба говорити тоді, коли є докази, а не тоді, коли є голослівні звинувачення. Давайте ми дочекаємося – і Шкарлет особисто ініціював ці речі, – ми дочекаємося результатів, представимо і будемо тоді предметно вести розмову на цю тему", – сказав голова уряду.
22.07.2020