В судах цікавіше

Поки американці освоюють космос, а німці збирають медалі на Олімпіаді, українці мають свої захопливо цікаві події.

Одкровення тижня

Десь у Підмосков’ї президент-втікач Віктор Янукович мав би тішитися, як мала дитина, оглядаючи заочний суд над ним, що відбувається в Києві. Адвокати «легітимного» віртуозно змістили акценти — і тепер всі зацікавлені з більшою увагою слідкують за дуже несподіваними визнаннями свідків у справі.

Захисник Януковича Віталій Сердюк на своїй сторінці у Fb, посилаючись на копію витягу з протоколу допиту колишнього виконувача обов’язків міністра оборони Ігоря Тенюха, заявив, що рішення про остаточне виведення українських військ з Криму ухвалив екс-глава Адміністрації Президента Сергій Пашинський і колишній керівник Нацгвардії, а нині міністр оборони Степан Полторак.

Сердюк оприлюднив інформацію про те, що це рішення було ухвалене на засіданні РНБО 23 березня 2014 року. Як випливає із витягу із протоколу допиту тодішнього в.о. міністра оборони України Ігоря Тенюха, він після захоплення штабу ВМС на засіданні Ради національної безпеки і оборони 23 березня 2014 року доповів про ситуацію щодо Криму та про результати розгортання ЗСУ в районі Широкого Лану й нібито виступив з пропозицією йти на прорив у Крим.

У відповідь, як йдеться в опублікованому Сердюком витягу, Сергій Пашинський сказав:

"З міністром все ясно, він хоче війни, заслухаємо інших членів".

Одразу ж після Тенюха тоді виступив Степан Полторак, який, за словами колишнього в.о. міністра оборони, сказав: "Я пропоную з гордо піднятими знаменами виводити наші частини з Криму".

Тепер на тлі високопосадовців, що проґавили анексію Криму, Янукович видається ще не зовсім білим і пухнастим, але вже й не таким страшним одороблом. Суд триватиме ще довго, і гарантовано викидів дуже своєрідної інформації буде багато.

Антикорупційне тижня

Створення Антикорупційного суду вимагає від офіційного Києва перманентно стурбована міжнародна спільнота довго і нудно. Офіційний Київ періодично вдає, що якось на ці вимоги реагує і справу просуває. Врешті своє бачення Вищого антикорупційного суду запропонував Президент Порошенко і дав почитати народним депутатам власний відповідний законопроект.

Депутати читали його майже два місяці, і, на диво, своєрідна белетристика Петра Олексійовича припала до смаку навіть членам комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, які визнали законопроект таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства України.

Своїх п’ять копійок в перебіг подій вставив і прем’єр-міністр Гройсман, який, пригадавши класику радянського кінематографа, заявив:

«Найголовніше — це не просто його створити, а щоб цей антикорупційний суд зрештою оголосив перший вирок тим корупціонерам, які переплутали свою власну кишеню з державною».

Думки профільних борців з корупцією, щоправда, трохи розійшлися. Керівник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник виявився оптимістом і прогнозує, що нова структура запрацює вже незабаром, а його колега шеф Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оптимізмом не фонтанує — і прогнозує довготривалий серіал.

Екс-нардеп тижня

Народні депутати не завжди мусять мати німб над головою, але випадок з Олександром Шепелєвим не влізає ні в які рамки. В прокуратурі кажуть, що цього добродія «підозрюють у розкраданні держмайна, легалізації цього майна, службовому підробленні, а також організації викрадення автомобіля». Крім того, правоохоронці «встановили докази щодо співпраці Щепелєва з ФСБ Російської Федерації, спрямовані проти безпеки України, проти національної безпеки, а також економічної безпеки України».

Історія з колишнім слугою народу стартувала ще в грудні 2012 року, коли Шепелєва оголосили в міжнародний розшук. Через півроку пошуки дали негативний для втікача результат — і Шепелєва затримали в Угорщині. В березні 2014 року затриманого привезли в Україну і почалася бондіана. 6 липня 2014 року Шепелєв втік з-під варти і знайшовся лише 19 березня 2015 року, коли його затримали російські поліцейські на території Московської області. Компетентні органи РФ розпочали екстрадиційну перевірку щодо видачі Шепелєва українській стороні, але за російською традицією робили це дуже своєрідно. Російська версія екстрадиції закінчилася тим, що 8 лютого 2018 року екс-депутата затримали у Київській області співробітники Служби безпеки України. У нього виявили посвідчення співробітника так званого «міністерства державної безпеки ДНР».

Затриманий тепер бідкається, що його сильно побили, а адвокати готують апеляцію, аби рани Шепелєв лікував не в СІЗО, а в якомусь зручнішому місці. Дивитися сюжети про арештанта можна буде між випуском прогнозу погоди і сюжетами про життя панд.

Аудитор тижня

Довгогральною заповідається бути і історія, де в головній ролі виступає голова  Держаудитслужби Лідія Гаврилова. Чиновницю звинувачують і незаконному збагаченні на суму майже 10 млн грн і декларуванні недостовірних даних.

Зливки золота, знайдені в Гаврилової, вже стали «мемом», а вердикт Солом’янського суду про те, що пані може і далі очолювати Держаудитслужбу, зрозуміти на тверезу голову важко.

Тепер Гавриловій варто було б проконсультуватися в таких панів, як Онищенко, яка погода в Лондоні, і категорично не брати прикладу з Шепелєва, бо подорожі в Росію, а тим паче в ДНР, дуже погано позначаються на здоров’ї і зовнішньому вигляді. В суді головного аудитора чекають в березні, до того часу можна зробити багато правильних висновків.