Епоха, коли політики говорили те, що подобається електорату, поступово минає. Тепер потужні політики говорять те, що подобається їм. Огляд подій тижня в Україні.
Міжнародне тижня
Наївні мешканці планети, які думають, що все максимально дурне президент Сполучених Штатів уже сказав, помиляються, і Дональд Трамп продовжує переможну війну зі здоровим глуздом. Треба віддати належне ораторському мистецтву головного американця, бо зліпити в одному спічі фрази «Я здивований, що Зеленський не хоче укладати угоду. Скажіть Зеленському, щоб уклав угоду, бо Путін готовий до угоди» і «Іран хоче укласти угоду, а я не хочу її укладати, бо умови ще недостатньо хороші» не кожен персонаж Подерв'янського зможе.
З різницею у кілька години Трамп говорить, що вже переміг у війні з Іраном і тому допомоги від решти членів НАТО не потребує, а потім заявляє, що країни Альянсу та інші світові держави мусять приєднатися до США в подальшому «перемаганні» персів, бо «якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, я думаю, це буде дуже погано для майбутнього НАТО».
Щось подібне виходить з безпілотниками – перше Дональд Фредович хвалиться, що США мають найкращі дрони у світі й знають про них більше, ніж будь-хто, а згодом заявляє, що морських дронів не буває, бо він їх не бачив.
Потік свідомості Трампа можна сприймати як білий шум, але на практиці американці на 30 днів скасували санкції на купівлю російської нафти. Міністр фінансів США Скотт Бесент заявив, що дозвіл стосується лише нафти, яку вже транспортують танкери, і це не дасть значної фінансової вигоди РФ. За підрахунками президента України, за місяць послаблення росіяни зароблять приблизно 10 мільярдів доларів.
Вояж тижня
Такою собі компенсацією за американські реверанси в бік російської нафти стало продовження Радою Європейського Союзу персональних санкцій проти 2600 фізичних та юридичних осіб РФ, причетних до війни проти України.
І в Європі президент України вирішив гоїти душевні рани, завдані девіантними фразами Трампа про те, що «Зеленський буде останнім, до кого я звернуся по допомогу» і «Люди живуть в Україні. Знаю, ви подумаєте, що вони не могли б жити в Україні, але вони живуть в Україні. Я не знаю, як їм це вдається, але вони живуть в Україні».
У Парижі в статусі президента Зеленський побував в дванадцятий раз і так само, як під час попередніх відвідин столиці Франції, отримав багато позитиву.
Макрон запевнив українського колегу, що зростання цін на нафту «в жодному разі не повинно призвести до перегляду нашої санкційної політики» і «Москва помиляється, якщо розраховує скористатися війною на Близькому Сході, щоб відвернути увагу від України». Про власний інтерес в допомозі Україні Макрон максимально відверто заявив: «Наша підтримка не послабшає, Франція виконує свої зобов’язання перед Україною, оскільки це питання не лише її безпеки, а й усієї Європи».
Зеленський відзвітував, що на переговорах йшла мова про спільне виробництво зброї, зміцнення ППО та бойової авіації, просування процесу вступу України в ЄС і розблокування допомоги від Євросоюзу у 90 мільярдів євро. Саме це питання днями розглядатиметься під час засідання Європейської ради.
Президентсько-парламентське тижня
Надихнувшись оптимізмом у Парижі, в Києві Зеленський «пройшовся» по парламентарях, які слабенько працюють у Верховній Раді. «Можуть бути різні бажання і різне ставлення до них, але у нас воєнний стан і треба захищати нашу державу. І тому народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством, або я готовий проговорювати із представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті», – настрашив народних обранців гарант Конституції, запропонував ще якимсь чином змінити законодавство і провести вибори – й моментально попав під шквал критики. Акцент робився на те, що, виявляється, Зеленський вважає захист Вітчизни покаранням.
У парламенті на ініціативу президента чи не першим відреагував експредставник президента у Конституційному Суді, експредставник президента у Верховній Раді і чинний член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Нардеп від «Слуги народу» нагадав, що в умовах воєнного стану Конституція чітко визначає неможливість припинення повноважень ВР, а Зеленському адресував: «Будь-які заяви щодо якихось негативних наслідків для депутатів, якщо вони перестануть працювати у Верховній Раді, – я думаю, це політичні заяви». І вже майже по-фрондерськи прозвучала фраза Веніславського: «Ключова проблема, на мій погляд, – це відсутність системного відвертого діалогу між представниками парламенту, між нашою фракцією більшості, урядом, Офісом президента, можливо, про необхідність ухвалення тих чи інших рішень. І обґрунтування, чому вони необхідні і чому інші рішення ухвалюються всупереч дефіциту бюджету».
Але знайшлася в парламенті депутат, яка одним дописом в соцмережі вивела Зеленського і його фронтові ідеї на новий рівень. «В історії залишиться лише одне ім'я. Як Хмельницького, або Мазепи, або Пилипа Орлика... Ім'я Зеленського. Воно вже вкарбоване золотими літерами. Ніхто ніколи не буде цитувати Богуцьку, чи Юрченка, чи Мотовиловця, або навіть Руслана Стефанчука чи Разумкова. Ми всі є лише наповненням загального фону. Але якщо наш фон стане критично забрудненим, то ім'я Зеленського залишиться все одно!» – переконана Єлизавета Богуцька. Тут можна згадати лише сусідів-поляків і їхнє «Każda potwora znajdzie swego amatora».
Тезки тижня
Відродити колись страшно популярний епістолярний жанр вирішили Віктор Ющенко і Віктор Орбан. Четвертий президент України згадав, що знайомий з чинним угорським прем’єром років з тридцять, трохи поностальгував – і закликав тезку «зупинитися» й «повернутися до світла».
Орбан Ющенкові відповів, але зустрітися у віртуальному просторі обидвом епістолам буде досить складно, бо перший писав у facebook, а другий у Х. Посил скандального угорця був не стільки до Ющенка, скільки до чинного президента України. «Будь ласка, попередьте свого президента: руки геть від свободи угорців. Будь ласка, переконайте свого президента не шантажувати мою країну та не погрожувати її лідерам. Угорці – вільний народ. Ваша боротьба за свободу не дає вам права шантажувати нас чи диктувати нам умови», – написав Орбан, а згодом вивів на вулиці Будапешта своїх прихильників, яких заспокоїв обіцянкою, що Угорщина не стане колонією України. До рівня Трампа Орбан ще не доріс, але він і молодший на 17 років.
Краще б Віктор Андрійович перечитав «Пригоди бравого вояка Швейка», принаймні фрагменти з старим сапером Водічкою і його думками щодо мадярів.
17.03.2026