Лавреатами стали американець, француз та канадець.
Лавреатами Нобелівської премії з економіки (офіційна назва – премія Шведського державного банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля) за 2025 рік стали американець Джоель Мокир (Joel Mokyr), француз Філіп Аґіон (Philippe Aghion) та канадець Пітер Гоуїтт (Peter Howitt). Про це повідомила інформаційна аґенція Reuters. У Нобелівському комітеті зазначили, що премія вручається «за пояснення інноваційного економічного зростання».
У пресрелізі Комітету вказано, що науковці показали, як нові технології можуть сприяти сталому зростанню. «За останні два століття, вперше в історії, світ став свідком сталого економічного зростання. Це допомогло величезній кількості людей вибратися зі злиднів і заклало основу нашого процвітання. Лавреати цьогорічної премії з економіки пояснюють, як інновації служать імпульсом для подальшого прогресу», – йдеться в повідомленні.
«Роботи лавреатів показують, що економічне зростання не можна сприймати як належне. Ми повинні підтримувати механізми, які лежать в основі творчої руйнації, щоб не скотитися в стагнацію», – сказав Джон Гасслер (John Hassler), голова Комітету премії з економічних наук.
Цьогорічні лавреати по-різному показують, як креативна руйнація породжує конфлікти, які необхідно вирішувати конструктивно. Інакше компанії, які зайняли певні ніші, блокуватимуть інновації через ризик опинитися у невигідному становищі.
У 2024 році лавреатами Нобелівської премії з економіки стали науковці зі Сполучених Штатів Дарон Аджемоґлу (Daron Acemoglu), Саймон Джонсон (Simon Johnson) та Джеймс Робінсон (James Robinson). Вони прославилися працями про те, як і чому багатіють і розвиваються країни і чому прогрес та технології десь призводять до процвітання націй, а десь не впливають на суспільний добробут.
Нагадаємо, що 10 жовтня Нобелівську премію миру за 2025 присудили венесуельській опозиційній політикинї Марії Коріні Мачадо (Maria Corina Machado) «за її невпинну боротьбу за демократію та права народу Венесуели і за її прагнення домогтися справедливого та мирного переходу країни від диктатури до демократії».
9 жовтня було оголошено лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Ним став угорський письменник Ласло Краснахоркаї (Laszlo Krasznahorkai). Журі особливо відзначило «переконливу і далекоглядну творчість» угорця, «яка серед апокаліптичного страху підтверджує силу мистецтва».
8 жовтня було присуджено Нобелівську премію з хімії. Її отримали Сусуму Кітаґава з Університету Кіото – японський хімік, який працює в галузі координаційної хімії, австралієць Річард Робсон (Richard Robson) з Університету Мельбурна та американський хімік йорданського походження Омар Яґхі (Omar Yaghi). Вони були вшановані «за розробку металоорганічних каркасних структур».
7 жовтня було оголошено лавреатів Нобелівської премії з фізики за 2025 рік. Переможцями стали три науковці зі Сполучених Штатів: Джон Кларк (John Clarke), Мішель Деворе (Michel Devoret) та Джон Мартініс (John Martinis). Премію присуджено «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі».
6 жовтня було оголошено лавреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини. Нагороди удостоєні американські вчені Мері Брунков (Mary Brunkow) і Фред Рамсделл (Fred Ramsdell), а також японський вчений Шимон Сакаґучі за «відкриття, що стосуються периферійної імунної толерантності», яка не дає імунній системі завдавати шкоди організму.
13.10.2025