Журі відзначило його «захоплюючі та візіонерські твори, які серед апокаліптичного жаху підтверджують силу мистецтва».
Лавреатом Нобелівської премії з літератури у 2025 році став угорський письменник Ласло Краснахоркаї (Laszlo Krasznahorkai). Таке рішення профільний Нобелівський комітет у Шведській академії наук оголосив у четвер, дев’ятого жовтня. Про це повідомила інформаційна аґенція Reuters. Журі особливо відзначило «переконливу і далекоглядну творчість» угорця, «яка серед апокаліптичного страху підтверджує силу мистецтва».
«Краснахоркаї – великий епічний письменник центральноєвропейської традиції, що простяглася через Франца Кафку до Томаса Бернгарда і яка характеризується абсурдизмом і надмірним гротеском. Але його смичок влаштований складніше, і письменник звертається і на Схід, щоб запозичити більш споглядний, витончено вивірений лад», – йдеться в пресрелізі комітету.
Ласло Краснахоркаї народився 1954 року в угорському місті Дьюлі. Навчався на юриста у Сегеді та Будапешті. У 1983 році закінчив факультет історії мистецтв у Будапештському університеті. Багато подорожував: бував у Монголії, Японії та Китаї, об'їхав Європу та США. Перша його публікація побачила світ 1977 року, але популярність приніс перший роман «Сатанинське танго», що вийшов у 1985 році. Письменника також прославили романи «Меланхолія опору» (1989), «Війна і війна» (1999) тощо. Книги Краснохоркаї перекладені японською та основними європейськими мовами. Критики називають його твори «антиутопійними притчами». Багато його творів екранізовано.
Нагадаємо, що минулого року Нобелівською премією з літератури було відзначено південнокорейську письменницю Хан Ґан. Журі особливо відзначило її «насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам та розкриває крихкість людського життя».
Напередодні було присуджено Нобелівську премію з хімії. Її отримали Сусуму Кітаґава з Університету Кіото – японський хімік, який працює в галузі координаційної хімії, австралієць Річард Робсон (Richard Robson) з Університету Мельбурна та американський хімік йорданського походження Омар Яґхі (Omar Yaghi). Вони були вшановані «за розробку металоорганічних каркасних структур».
7 жовтня було оголошено лавреатів Нобелівської премії з фізики за 2025 рік. Переможцями стали три науковці зі Сполучених Штатів: Джон Кларк (John Clarke), Мішель Деворе (Michel Devoret) та Джон Мартініс (John Martinis). Премію присуджено «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі».
6 жовтня було оголошено лавреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини. Нагороди удостоєні американські вчені Мері Брунков (Mary Brunkow) і Фред Рамсделл (Fred Ramsdell), а також японський вчений Шимон Сакаґучі за «відкриття, що стосуються периферійної імунної толерантності», яка не дає імунній системі завдавати шкоди організму.
У п'ятницю, 10 жовтня, оголосять лауреата Нобелівської премії миру.
09.10.2025