Марію Коріні Мачадо вшанували «за її невпинну боротьбу за демократію та права народу Венесуели».
Лавреаткою Нобелівської премії миру за 2025 рік стала венесуельська опозиційна політикиня Марія Коріна Мачадо (Maria Corina Machado). Про це в п'ятницю, 10 жовтня, повідомила інформаційна аґенція Reuters з покликом на рішення Нобелівського комітету в Осло.
58-річна Мачадо удостоїлася нагороди «за її невпинну боротьбу за демократію та права народу Венесуели і за її прагнення домогтися справедливого та мирного переходу країни від диктатури до демократії». «Демократія залежить від людей, які наважуються виступити вперед, незважаючи на серйозний ризик», – зазначив голова норвезького Нобелівського комітету Йорґен Ватне Фріднес (Jørgen Watne Frydnes). Він відзначив боротьбу лавреатки за вільні та справедливі вибори у Венесуелі й назвав її «ключовою фігурою, яка об'єднує опозицію, що колись була розколота, але зуміла об'єднатися у вимозі вільних виборів і представницької влади».
Марія Коріна Мачадо була депутаткою Національної асамблеї Венесуели у 2011–2014 роках, брала участь у президентських виборах 2012 року, перебуває в опозиції до уряду Ніколаса Мадуро. 2024 року після президентських виборів вона закликала до вуличних протестів з вимогою визнати перемогу опозиційного кандидата на виборах президента Едмундо Ґонсалеса Уррутії (Edmundo González Urrutia), який замінив Мачадо у виборчому бюлетені після того, як їй заборонили брати участь у виборах. Мачадо вирішила не полишати Венесуелу, незважаючи на загрози її життю та свободі. Вона була змушена податися в підпілля. Експерти неодноразово висловлювали побоювання, говорячи про її безпеку.
Варто зазначити, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп неодноразово заявляв про те, що саме він заслуговує на Нобелівську премію миру. Деякі країни й організації висували його цьогоріч на здобуття цієї нагороди.
Коментуючи для Reuters нефортунне для Трампа рішення норвезького Нобелівського комітету, директор з досліджень Норвезького інституту міжнародних відносин Галвард Лейра (Halvard Leira) зазначив: «Я думаю, головний висновок полягає в тому, що комітет знову демонструє свою незалежність, що він не піддається впливу громадської думки чи політичних лідерів при присудження премії. Трамп може інтерпретувати це як завгодно, але ця нагорода присуджується за справу, яку Сполучені Штати активно підтримували протягом багатьох років. Демократична опозиція Венесуели – це те, що США завжди прагнули підтримати. Тому в цьому сенсі нікому не прийде до голови розцінити це як образу Трампа».
Нагадаємо, що 9 жовтня було оголошено лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Ним став угорський письменник Ласло Краснахоркаї (Laszlo Krasznahorkai). Журі особливо відзначило «переконливу і далекоглядну творчість» угорця, «яка серед апокаліптичного страху підтверджує силу мистецтва».
8 жовтня було присуджено Нобелівську премію з хімії. Її отримали Сусуму Кітаґава з Університету Кіото – японський хімік, який працює в галузі координаційної хімії, австралієць Річард Робсон (Richard Robson) з Університету Мельбурна та американський хімік йорданського походження Омар Яґхі (Omar Yaghi). Вони були вшановані «за розробку металоорганічних каркасних структур».
7 жовтня було оголошено лавреатів Нобелівської премії з фізики за 2025 рік. Переможцями стали три науковці зі Сполучених Штатів: Джон Кларк (John Clarke), Мішель Деворе (Michel Devoret) та Джон Мартініс (John Martinis). Премію присуджено «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі».
6 жовтня було оголошено лавреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини. Нагороди удостоєні американські вчені Мері Брунков (Mary Brunkow) і Фред Рамсделл (Fred Ramsdell), а також японський вчений Шимон Сакаґучі за «відкриття, що стосуються периферійної імунної толерантності», яка не дає імунній системі завдавати шкоди організму.
10.10.2025