Нобелівську премію з хімії присудили за розробку металоорганічних каркасів.

Лавреатами стали три науковці: японець, австралієць і американець

 

 

Нобелівську премію з хімії 2025 року отримали Сусуму Кітаґава з Університету Кіото – японський хімік, який працює в галузі координаційної хімії, австралієць Річард Робсон (Richard Robson) з Університету Мельбурна та американський хімік йорданського походження Омар Яґхі (Omar Yaghi). Вони були вшановані «за розробку металоорганічних каркасних структур». Про це повідомила інформаційна аґенція Reuters з покликом на заяву Шведської королівської академії наук. 

 

«Лавреати Нобелівської премії з хімії в 2025 році створили молекулярні структури з проміжками, через які можуть проходити гази та інші хімічні сполуки. Ці структури – металоорганічні сполуки – можна використовувати для отримання води з повітря пустелі, для уловлювання вуглецю, зберігання токсичних газів або зміни швидкості хімічних реакцій. Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів з новими функціями», – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії професор Гайнер Лінке (Heiner Linke).

 

Металоорганічні каркасні структури – пористі кристалічні матеріали, в яких іони металу пов'язані між собою за допомогою органічних лігандів (органічні молекули, що містять атоми вуглецю та водню, які зв'язуються із центральним атомом металу або іоном, утворюючи комплексні сполуки). Усередині таких гібридних матеріалів утворюються пори нанометрового розміру, які роблять ці каркаси схожими за структурою на природний мінерал цеоліт. Сфера їхніх можливих застосувань також визначається їх великою питомою поверхнею – насамперед це адсорбція та зберігання газів і каталіз.

 

Нагадаємо, що Нобелівську премію 2024 року присудили Девідові Бейкеру (David Baker) з Медичного інституту Говарда Гьюза за «комп'ютерний дизайн білків» та співробітникам компанії Google DeepMind Демісові Гасабісу (Demis Hassabis) і Джонові Джамперу (John Jumper) «за прогнозування структури білка»

 

7 жовтня було оголошено лавреатів Нобелівської премії з фізики за 2025 рік. Переможцями стали три науковці зі Сполучених Штатів: Джон Кларк (John  Clarke), Мішель Деворе (Michel Devoret) та Джон Мартініс (John Martinis). Премію присуджено «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі».

 

6 жовтня було оголошено лавреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини. Нагороди удостоєні американські вчені Мері Брунков (Mary Brunkow) і Фред Рамсделл (Fred Ramsdell), а також японський вчений Шимон Сакаґучі за «відкриття, що стосуються периферійної імунної толерантності», яка не дає імунній системі завдавати шкоди організму.

 

08.10.2025