Для В.
ти вбрана у білий весільний сніг
я навіть лисиць рудавих не приберіг
– знаєш вельон тобі пасує –
тобі пасує моя печаль – мій стих
що на очах твоїх золотих
що на серці яке зимує
гори які обступили тебе і хвоя
тіло твоє тонке з тобою
–я на поромі: Нью-Йорк-Мангеттен–
–волога рука і болонья–
–шерехка від першого снігу долоня–
08.10.16 | |