Східна ріка

 

«подивися – ти бачиш? там Східна ріка?»

«вона ходить ногами чи на руках?»

«а хіба ти не знаєш: її носять лисиця і жовтий пес

що це восьме з семи світових чудес»

хтось насипав води в той глибокий рів

і насіяв кульбаб для синіх корів

 

і тече наче світло крізь отвір дверного замка

і якщо вона світло – то нащо їй ім’я «ріка»?

і якщо твій лисячий нюх як світло тонкий

і якщо жовтий пес ластовиннями золотий

то ріка як вантаж на спині лисиці чи пса

доживе до зими а тоді переродиться в сад

 

я кажу що дивитись на Східну ріку би зміг

коли пса і лисицю засипле по вуха сніг

і як зсунеться снігом з їхніх спин течія

і як мерзнуть щороку мартини у цих краях

як тече ріка в промерзлих жовтих таксі

і дерева стоять на одній нозі

 

вже надходить сезон: теплий плащ натягай на дім

бо доходить зима до моїх самотніх дроздів

жовтих псів – рудих швидконогих лисиць

на зимовий хліб із озимих пшениць

натягай намордник на пса і готуй на лисиць капкан

їх покине на зиму Східна моя ріка

 

«подивися – ти бачиш смужку?» «яку ж – яку?»

«ну невже ти не бачиш як пес поїдає ріку?

як лисиця зсуває ріку – замочивши тремтливий ніс?»

«то навіщо цей пес із лисицею разом ніс

течію ріки на спинах – в дірявих серцях?»

«бо усе

замикається…»

 

 

18.11.2017