Василь МАХНО

мама співає: вона не кухні – на сцені   всі її слухають – всі на цій кухні чемні   й зиркає на плиту –   аби не згоріло м’ясо  
22.09.18 | | Дискурси
Тернопільська «Коза» – місце, в якому місто підключене до мікрофона, як пацієнт до крапельниці. І коли приміщення колихається від ритму слів – затираються порожнечі міста
15.09.18 | | Дискурси
аж по горло каварень й андрусів         надвечірній трамвай на Руській         повідомив: прямує в Париж        
08.09.18 | | Дискурси
І не важливо, хто обрав Венецію для метафори життя і смерті, з усім набором прірв поміж бажаннями і реальністю. Бо ви також, ставши пейзажем Венеції, стаєте її метафорою
01.09.18 | | Дискурси
...питатиму в іржавих будяків                            –нащо мені удома світляків?                       –аби світили                
21.07.18 | | Дискурси
а ще тобі дещо до хліба:                   дорога–ріка–пагорб–схил           світла до твого сліду           повітря для твоїх крил                   
14.07.18 | | Дискурси
Стоять мікрофони – але нема поетів, навіть джазисти звідси злиняли. Тут все тимчасове – і ми тимчасові
07.07.18 | | Дискурси
Кожна книжка – це історія: якось вона потрапила до вашої бібліотеки. Отож, якщо ваш дім побудовано з книг, то вам у цьому світі затишніше?
30.06.18 | | Дискурси
я сховався у місто яке любив навіть якщо б – або ж навіть якби канделябри каштанів –  бавовна пуху дзижчали перламутрові мухи...
23.06.18 | | Дискурси
Драч був соняшником української поезії з пшеничними патлами пелюсток.
19.06.18 | | Дискурси