Василь МАХНО

Ми живемо поміж слів і дощів, інколи вони ллються на нас суцільним, нестримним потоком
02.10.21 | | Дискурси
І коли ти з провінційних околиць, то по-особливому вдивляєшся й вслухаєшся в наколишнє, бо від цього залежить, з яким багажем ти вийдеш з цього місця.
25.09.21 | | Дискурси
Малий Сарамаґо ні про яке письменство й гадки не мав. Але в якийсь момент портуґальська мова перетворилася для юного Жозе на письмо
28.08.21 | | Дискурси
Плавний політ білої чаплі заворожує. Інколи здається, що вони пірнають в молочні ріки й виринають ще білішими...
21.08.21 | | Дискурси
а нам залишають прозріння–                                              самотність і дім зливи серпневої першу зимову пам’ять молочайний туман – бараболиння дим
14.08.21 | | Дискурси
Борхес включив роман «Педро Парамо», що його ощадливими реченнями Хуан Рульфо зшив з іспанських слів, до своєї особистої бібліотеки найважливіших книг
07.08.21 | | Дискурси
Література така ж складна штука, яка вартує всього життя і вимагає нестримної праці, а ще узалежнює письменника бути її рабом
31.07.21 | | Дискурси
дрібка солі для ґрунту поезії           решту – життя досолить
24.07.21 | | Дискурси
Пряне спекотливе тепло, нічні крики екзотичного птаства, брунатні людські тіла, схожі на спилюжену твердь, – усе перевертає звичну уяву про навколишній світ.
17.07.21 | | Дискурси
Чомусь в липні хочеться читати Бруно Шульца. Це так, наче вибрати з вулика щільники, що заповнені пахким медом, й видушувати їх...
10.07.21 | | Дискурси