Їхні іменники – мої рими

молоді поети Тернополя читають зі мною

вірніше – я з ними

ми об’єднані нині поезією і війною

їхні іменники – мої рими

я не знаю їхніх імен – ні їхніх віршів

ані тусовок – ані книжок

я прочитав з екрану з-за океану першим

вони – крок у крок

я вслухавсь у їхні слова – в музику й звук

ми не збирали коштів

тільки вірші для очей і для вух

в центрі – «На пошті»

що я скажу їм про світ і Нью-Йорк?

чи про свою безпеку?

у нас спільна із ними мова і кров

одні солов’ї й лелеки

у нас із ними спільна гірка земля

хоча різні поетики

ми з одного кореня й одного зерна

ми – просто поети

ми читали для себе й для всіх україн

війни й перемоги

в рідному місті – між рідних стін;

я знаю для чого

читаю із ними вірші війни

пліч-о пліч із ними

і як же змужніли цієї весни:

їхні іменники – й мої рими