ми тепер їх уже не покличемо
ні питальним знаком с– ні кличною
формою – яка у нас є
в кого руки заламано й скручено
хто лежить по вулицях Бучі
по дворах під дощем гниє
припильнує їх чорний ворон
чорним оком чорний як ворог
чи пригорне їх херувим
най мій вірш буде їм псальмою
за Андрієм Петром Оксаною
солоспівом і хоровим
най пропущені мною сполучники
вам полегшать побачити Бучу
і почути тривожний дзвін
херувим в камуфляжній формі:
най покаже стовпи і опори
і пробиті зазубрини стін
най згадає усіх поіменно
у цій псальмі кожен іменник
як присипаний глиною світ:
хто ще дихав учора під соснами
хто дивився ув очі псові
при серпневім падінні звізд
я не знаю якою ж печальною
мусить бути печаль моя з псальмою
і яких ще потрібно слів?
Буча скручена скотчем й розстріляна
звірина із якою зустрілись ми
в десять рогів та сім голів
перед тими страстями і Страсною
седимицею ми із Тарасом…
над Андрієм Петром Оксаною
що пливуть по небу ридванами
і гучними – як дзвін – риданнями
поклонімося Бучі псальмою
05.04.2022