Василь МАХНО

                      ...залишаючи слід  на сферичнім полумиску неба на телескопах – у нас на очах на чорноземах серпневих                    на стернях – на темних річках                   
22.08.20 | | Дискурси
на ровері промчиться Філіп Ларкін і він покаже як в високих вікнах любов і смерть сплітаються в одне
15.08.20 | | Дискурси
таке ось поєднання їхнього з нашим така ось розмова молодших зі старшим таке ось життя просте
08.08.20 | | Дискурси
доведеться із власного дому перенести як в реченні кому –рукописні початки зими
01.08.20 | | Дискурси
зволоженим за ніч папером із зеленим ножем трави підходять хвилі під двері синусоїдами кривих
25.07.20 | | Дискурси
чути звук клепсидри із піском тиша замикається на чаплі -одноногій венеційській чарці до країв залитій молоком-
18.07.20 | | Дискурси
прихід–повернення із проблиском надії із галицьких містечок – із річок зі срібних карасів й моєї мови
11.07.20 | | Дискурси
за те що бував щасливий і часто бував бухий -що навіть пси шолудиві добріші за ворогів
04.07.20 | | Дискурси
вантажити чужі абетки й мови і розтирати в пучках пальців слово втомитися – й спертись об стіну чужого міста і чужих стосунків
27.06.20 | | Дискурси
Слова, як і мови, народжуються, живуть і зникають. Одне із завдань письменника, якщо взагалі існують завдання, — продовжити своїм письмом життя слів та власної мови, тобто зменшити втрати.