Василь МАХНО

Чомусь в липні хочеться читати Бруно Шульца. Це так, наче вибрати з вулика щільники, що заповнені пахким медом, й видушувати їх...
10.07.21 | | Дискурси
Якби не білий слон багдадського халіфа, то навряд чи ми б дізналися про існування якогось Ісака...
26.06.21 | | Дискурси
У нього було неймовірне відчуття мови. То, можливо, Зінґерове «Не нахвалюй поганого письма ближнього свого» – пов’язане з нею?
19.06.21 | | Дискурси
Музика, вихлюпнувшись травневою зливою на завмерлу залу, здатна стрімкою рікою винести слухачів в якісь особливі космічні простори...
12.06.21 | | Дискурси
Що підштовхнуло його на ризик приступити до писання експериментального роману? Без чого і кого не було б «Хозарського словника»?
29.05.21 | | Дискурси
Час, в якому Ремаркові довелося жити, любити й страждати, він використав сповна. Бо як же там в Еклезіаста?
22.05.21 | | Дискурси
Що мені відкрив Кіш? Мабуть, те саме, що й іншим, – але це, можливо, краще сприймається, коли ти бачив і сніги Америки, і європейську осінь
15.05.21 | | Дискурси
Роздумуючи про Гемінґвея з приводу нещодавно показаного шестисерійного фільму, я подумав: а чи був він власне американським письменником?
01.05.21 | | Дискурси
Дивним чином, майже нічого не приховуючи з власного життя, Буковскі зумів створити свою правду – жорстку, відверту, майже фізіологічну
24.04.21 | | Дискурси
Чи хтось гадає, що я настільки наївний, щоби не розуміти нищівного плину часу? І все ж у найпотаємнішому кутку свідомості живе, майже бездиханне, відчуття спротиву
17.04.21 | | Дискурси