Рускій промисл домовий на виставі рільничо-лїсничій у Відни.

Вь "Дѣлї" була вже згадка про виставу рільничо-промислову, котра 15 мая с. р. буде отворена у Відни, в котрій призначені окремі віддїли для домового промислу всїх країв коронних Австрії, яко окремого способу заробкованя людности рільничої. Згадано було також рівночасно, хто з галицких виставцїв візьме участь в виставі, а именно, хто представить взірцї промислу домового руских селян.

 

Нинї хочемо доповнити тую згадку коротким описом збірки оказів руского промислу домового, котру виставляє п. Людвик Вербицкій, звістний знаток і покровитель того промислу в нашім краю, а котру мали ми нагоду оглядати перед висланєм єї до Відня.

 

Збірка п. Вербицкого замітна, поминувши вартість поодиноких оказів, ще і тим, що представляє вже сама собою умієтно і гармонїйно зложену цїлість і може (поминувши одні різьби з дерева) сама собою вже дати вірний і докладний образ руского промислу домового в всхідній Галичинї. Она обнимає над 150 добірних і типових оказів, котрі зможуть перед широким світом достойно репрезентувати помисловість і вироблений на тім поли смак естетичний нашого народу.

 

Окази находячі ся в збірцї п. Вербицкого дадуть ся подїлити на вісїм головних ґруп.

 

До першої ґрупи належать начиня глиняні (кераміка), котрі вже нинї мають свою окрему, наукою санкціоновану назву "косівска майоліка" (гл. Bucher-а "Исторія штуки"). Група тая містить в собі дуже гарні начиня з різнородними ориґінальними прикрасами. Знаходьмо тут миски, різнородної величини і форми, збани і всяку другу домашну посудину. Суть то переважно вироби пок. Бахминьского, нинї вже дуже рідкі, а дальше вироби теперішні Кощуна і Баранецкого з Косова і Прилярского з Товстого.

 

До другої ґрупи належать гафти. Тут бачимо перед всїм пишно вишивані сорочки у всякі десенї. Сорочок таких зібрано дванацять (десять жіночих а два мужескі) з різнородних місць на Покутю і Гуцульщинї. Дальше бачимо тут вишиваня вовною, бавовною і шовком, походячі з рук селянок і примінені до всяких потреб (прим. до покриваня меблїв і т. п.). Вишиваня ті походять з Більча, Мушкирова, Монастирка і Унижа. Велика різнородність і добірність взорів кваліфікує их яко правдиву окрасу в домах интеліґенції.

 

Третя ґрупа импонує як своїм богатством, так і красою. Приходять тут именно тканини вовняні а именно різноцвіті запаски і фоти головно з Бучача, окрестности Городенки і з Гуцульщини. Запаски, ткані в Бучачи, дуже гарні. Всї они мають червоне тло а на тім тлї бачимо різнобарвну тканину, переплетену богато золотом і сріблом. Запаски з-під Городенки прегарні, а гуцульскі фоти представляють також тканину золотом на червонім тлї. Цїлий той віддїл робить дуже користне враженє, а деякі окази єго будять правдивий подив.

 

В четвертій ґрупі подибуємо тканини льняні, а именно богатий і дуже різнородний збір рушників, переміток, обрусів, хусток та верет. Окази ті зібрані в окрестности Чорткова, Бучача, Городенки, Тисьменицї, Косова і Делятина. Найкрасші хустки і обруси походять з Гуцульщини. Окремо виставлена збірка нашивок на сорочки зложена з ріжнородних прегарних а ориґінальних узорів.

 

До пятої ґрупи належать дивани. Єсть тут передвсїм шість оказів старих диванів перворядної краси, барва их вже притемнена, однак на першій вже поглядь дають они свідоцтво недорівнаного смаку і знаменитої техніки. Дивани ті походять з окрестности Чорткова і Гусятина. Кромі того бачимо тут і нові килимки, походячі головно з борщівского (Більче, Ивашків).

 

Шеста ґpyпa обнимає ґердани. Єсть то незвичайно богата збірка з Покутя і Гуцульщини.

 

Сема ґрупа дуже цїкава. Приходять тут именно писанки. В трох окремо на то приладжених скринких розміщено по 100 писанок в кождій скринцї. Перша скринка обнимає писанки зібрані в Гуцульщинї (найкрасші), друга на Покутю (Заболотів, Снятин, Городенка), трета на лївім берегу Днїстра (Чортків, Борщів і т. д.). Кожда писанка инша від другої і кожда представляє зовсїм окремий тип. Таку добірну коллєкцію писанок ледви чи удалось ще коли кому у нас зібрати.

 

Осьма ґрупа вкінци обнимає всї части ориґінального гуцульского строю (мужеского), як сердак, черес, дзьобеньки, ногавицї і т. и. Все зроблене аж до послїдної нитки рукою самих селян Гуцулів. Кромі того бачимо тут зроблені (рівнож самими Гуцулами) мінятурові прилади гуцульскої хати, прим. гуцульску скриню і т. и.

 

[Дѣло]

 

 

 

26.04.1890