Тернопіль

Глибокі тріщини на фасаді та фундаменті, пошкоджені елементи покрівлі, занедбаний ґанок, посохлі вхідні двері… Кам'яниця наче щосили намагається вистояти, зберегти свою власну історію та історію своїх жителів
Книжку Вольвача не назвеш зітканою з оптимістичних замальовок. Радше це – документ епохи, зліпок темних, тривожних, буремних часів, якийсь певний культурно-ментальний дискурс, виразником якого є й літературна спільнота.
Це та поезія, котра не цурається романтизму, хоча, здебільшого, її визначають як неомодерністську, а сама вона існує, радше, як не обмежений стилістичними рамками факт, простір абсолютної творчої свободи і невимушеної комунікації із читацькою авдиторією.
Світ, у якому не говориться про незручні теми, у якому замовчується насильство, біль, образи, у якому культ мовчання побутує над усім іншим – цей світ-у-якому-не говориться, світ, де упосліджені позбавлені голосу, – він вже залишається у минулому.
Цьогоріч виповнюється сто років від дня народження письменниці Іди Фінк, уродженки Збаража, яка пережила Голокост і в 60 років почала писати літературні твори на основі спогадів.
Історичні події очима знаного лікаря: 94-річний тернополянин Роман Івашкевич поділився своїми спогадами про історію довоєнного Тернополя
Багатоповерхівки, універмаги, ресторани, готелі, музеї, книгарні, спорткомплекси. Ці та інші споруди спроєктували в експериментально-показових селах. Працювали над їхньою розбудовою 30 проєктних інститутів. Експеримент закінчився із перебудовою. Чи не закінчився?
Усі контраверсія й напруга, кітч і драматургія зосереджені у постатях двох жінок, однаково самотніх, божевільних і прекрасних. Режисер розгортає абсурдну, але водночас притчеву оповідь, надає їй універсального звучання, поза координатами статі, місця, часу.
Збірка «Артерія» – цікавий приклад симбіозу сучасних технологій (використання QR-кодів як інструменту доповненої реальності поширилося й на структуру «Артерії»), поетичної майстерності й музичних інтроспекцій, котрими пронизані сторінки книжки.
Для деяких поетів сила первісного Логосу є саме тим творчим рушієм, котрий опрацьовує і трансформує реальність, зрушує з місця гори і дарує відчуття спокою. Малкович рухається саме цим шляхом, ми ж – бодай на коротку мить – можемо стати його супутниками на цій дорозі.