«Життя визначається питаннями, які ти поставив там, де звично було мовчати. Кроками, які ти робив проти течії. Світлом, яке ти засвітив серед темряви...»

Людство навчиться підключати якісь дротики до надміру активних українців, і perpetuum mobile матеріалізується. Огляд тижня

Шульц лишається невловимим і водночас дуже близьким, загадковим і напівміфічним, але життя, творчість і смерть роблять його цілком реальним, вписаним у свій страшний час і водночас у вічність.

Те, що офіс Генпрокурора та офіс Президента є насправді одним офісом, стало відомо не вчора. Не до кінця ясним лишається те, як тому зарадити.

Знайти риму до того, що написане в заголовку, може кожен охочий, поки в уряді заримовують слова «бюджет», «МВФ» та іншу обсцентну лірику.

Український «дзен» мав би бути принаймні трошечки порушений місцевими виборами, але не сталося. Ми продовжуємо чекати «саторі», яке може виявитися летальним. 

Росовецький детально дослідив Шевченків фольклоризм, приділивши багато уваги віршам, що є фольклорними імітаціями, а фольклорний жанр «потаємної новини» уважає одним із головних ключів не тільки до творчості, а й до біографії найвідомішого українця.

Видання про мистецтво мають бути впізнаваними, про них мають говорити не лише у колі дослідників та спеціалістів, а й у середовищах журналістів, дизайнерів, редакторів, видавців, письменників і митців усіх можливих категорій.

Це підігрування державі-агресору. Українські політики не можуть цього говорити. Зокрема президенти. Інакше це – колабораціонізм.

Цей роман читають нині як книжку про жіночу автономію, про ціну, яку жінка платить, щоб усвідомити себе не дружино-мамою-господинею, а людиною, читають як високохудожній  феміністичний маніфест. Цілком підставово.