Чжао натякає на багатьох іммігрантів і на тих, хто втратив дім, апелює до закоханих з розбитим серцем, і весь час торкається сучасного суспільства гарячими пальцями зацікавленої особи, суспільства з його невичерпним злом, проте й із найбільшими благами.