Заштрики в різні місця

Несподівані січневі мороз і снігопад – не привід розслаблятися і чекати, що Йордань все покращить. Коронавірус, як пророчать, триватиме до китайської паски (або до морковкіного заговєнья, або Ad Calendas Graecas), але і без нього є багато цікавого й іноді корисного. Огляд подій тижня в Україні.

 

Вакцина тижня

 

 

Про сovid-19 говорять і в дитячих садках, і в богадільнях. Про конспірологію Михайла Бродського, який звинуватив вітчизняних «рівніших тварин», що дискретно вакцинувалися ізраїльською речовиною за дві з половиною тисячі євро, вже майже забули. Але для того, щоб тримати соціум у тонусі, з’явилася нова тема – просто «рівних тварин» рятувати або нічим, або те, чим рятуватимуть, фекалій (копі-лювак) варте, тобто коштує непристойно дорого і має корупційний запах.

 

Тепер з’ясувалося, що всілякі всесвітньовідомі Pfizer і Moderna громадянам України не загрожують. Рятуватимуть нас чимсь китайським. Міністерство охорони здоров’я планує купити 1 млн 913 тисяч доз китайської вакцини Sinovac по 504 гривні за дозу. Покупку здійснить офіційний партнер Sinovac’а Лекхім, яка є ніби українська і ніби має стосунок до такої собі Раїси Богатирьової. Конспірології тут уже набігло повні штани, і фраза шефа Міністерства охорони здоров’я Максима Степанова: «Ми не залишимося без вакцини, вакцина буде поставлена! Я вам це можу впевнено сказати», – звучить дуже неоднозначно. 

 

Вкрай збентежених проблемами з вакцинацією має заспокоїти інформація про те, що Україна у межах програми COVAX точно отримає 8 мільйонів доз, а ще таку саму кількість може отримає, а може не отримає. І все це має бути задурно – і, можливо, то буде Pfizer.

 

Трохи не в тему можна пригадати візит на минулому тижні молдовської президентки Маї Санду до України, що офіційний Київ сприйняв як визнання його (Києва) ролі регіонального лідера. Молдова почне масове вакцинування за допомогою Румунії вже в лютому – то просто так, про регіональних лідерів...

 

А ще не до кінця збентежених має втішити думка голови відділу вакцин у Фонді медичних досліджень Wellcome Чарлі Веллер: «Нерівний доступ різних країн до вакцини проти COVID загрожує всьому світові. Якщо багаті країни будуть вакциновані, а бідні – ні, це не врятує багатих». Нас врятують, бо нормально вколотий Чарлі не матиме великого задоволення спілкуватися з Максимом, який хоч і вакцинувався в Ізраїлі, але пес його знає, що там потім було.

 

 

Суд тижня

 

 

Фразеологізм «крапля камінь точить» тепер можна потроху підтягувати до середньовічного катування, коли крапельки водички падали на тім’я катованого, він потроху божеволів, а потім йому проламувався череп. Є надія, що рішення Європейського суду із прав людини (ЄСПЛ) щодо визнання своєю юрисдикцією справи «Україна проти Росії (стосовно Криму)», в якій Київ оскаржує послідовні дії Москви, так звану «адміністративну практику», на порушення європейської Конвенції про права людини на окупованому півострові, піде у тому ж руслі. Тобто капатиме добре і на нашу користь.

 

Офіційно це звучить так: «Велика палата ЄСПЛ у своєму рішенні визнала наявність такої послідовної адміністративної практики за одинадцятьма групами пунктів українського подання і відхилила лише три». При цьому ЄСПЛ визнав, що така адміністративна практика Росії, її «ефективний контроль» над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем існує з 27 лютого 2014 року – задовго до того, як Росія офіційно заявила про «вступ до неї» окупованого півострова. Тепер ця справа – в тих пунктах, які суд визнав прийнятними, – йде на розгляд по суті.

 

Розшифрував юридичні букви від європейців українській міністр юстиції Денис Малюська. З його допису у соціальній мережі випливає: «Рішення ЄСПЛ – потужний юридичний удар по міфології, яка використовується Росією в гібридній війні. Крим – це історія збройної агресії і грубих порушень прав людини, а не "референдуму" і "мирного волевиявлення"».

 

На шпальтах фейсбуку Малюська намалював важливі, на його думку, аспекти, якими ЄСПЛ допоміг Україні:

1. «Юридичний: ми крок за кроком доводимо судовими рішеннями факти агресії та злочинної поведінки Російської Федерації на території нашої держави. Рішення судів – це не політичні заяви. Рано чи пізно такі рішення матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора.

2. Комунікаційний: і ми, і Рада Європи даємо потужний меседж: Крим залишається у наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних.

3. Протидія гібридній війні: Росія підтримує міф про "мирне" та "правомірне" "приєднання" Криму. Міф, звичайно, у першу чергу для їхнього внутрішнього користування. Але вони намагаються просувати його і на міжнародній арені».

 

Ще більшого оптимізму додав міністр іноземних справ Дмитро Кулеба. «Це перемога України, звичайно. Це важливий крок на шляху до притягнення Росії до юридичної відповідальності за агресію проти України. І з кожним кроком ціна цієї відповідальності буде рости. Я переконаний, що юридична сукупність дій України крок за кроком буде підтверджувати ту правду, яку Україна доносила з 2014 року, і спростовувати всю ту пропаганду і дезінформацію, яку поширювала Росія», – заявив Кулеба.

 

Справи подібного масштабу у ЄСПЛ тривають десятиліттями, але маємо час і терпіння, згадуємо притаманний нам оптимізм і крапельки, які падають на російський череп, який лисіє (вже є), позбавляється мозку (місцями також є), а потім череп розвалюється на радість кремлівського оточення. І до реакції останніх треба бути готовим українським оптимістам.

 

 

Філологія тижня

 

 

Окремі норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набули чинності, що стало серйозною проблемою для російських пропагандистів.

 

Виявилося, що від 16 січня цього року підприємства, установи та організації всіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською, а це сильно щемить усіх, хто вважає себе мовнозащемленим.

 

Історія про мову та історію завжди буде ворохобити «залісся», яке «запоребрик», і воно ж Російська Федерація. В Україні на то має бути глибоко… Подумати варто про можливе дуже паскудне використання закону «Про мови» на користь місцевих синів, мами яких мали погане виховання. Мовний омбудсмен України Тарас Кремінь повідомив, що вже має скарги про якихось керівників ОСББ, які не хочуть спілкуватися з жителями конкретного будинку. З цим розбиратимуться, бо так треба по закону.

 

На тижні у Львові оштрафували кнайпу не за те, що вона працювала не в режимі «на винос», а транслювала музику Джоні Кеша, Емінема і Depeche mode і тим порушила авторські права означених виконавців. Заклад громадського харчування позбудеться 200 тисяч гривень, а кмітливі ті самі сини, мами яких мали погане виховання, можуть використовувати і цілком логічний закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» для власного задоволення.


 

Скорочення тижня

 

 

Ще одна вічна, як балади про мову й історію, пісня про скорочення кількості народних депутатів під куполом Верховної Ради матиме черговий куплет. Заступниця голови парламентського комітету з питань правової політики Ольга Совгиря (фракція "Слуги народу") заявила: "В сесійну залу він (законопроєкт №1017 щодо скорочення кількості народних депутатів, – Z) має потрапити на останньому пленарному тижні в січні. Тому що вимога Конституції – це те, що законопроєкт має бути схвалений на наступній черговій сесії. Саме ця наступна чергова сесія в розумінні Конституції – це січень цього року".

 

Про те, що народних обранців у парламенті трохи забагато, говорять ще з часів Леоніда Кучми. Той чоловік проводив ще якийсь референдум стосовно подібної проблеми – і нібито отримав від тих, хто в опитуванні взяв участь, дев’яностовідсоткову підтримку. Пройшли роки, кількість нардепів не зменшилася, габарити їхні традиційно зростають, і так само традиційно знаходяться «слуги народу», які експлуатують заяложену тему скорочення.

 

Навіть якщо станеться чудо і до кінця січня щось з цього приводу розглянуть у Верховній Раді, то найбільше тішитимуться зацікавлені люди, які вчергове переобладнуватимуть сесійну залу під 300 осіб. Новорічні свята закінчилися, але в диво хочеться вірити в першу чергу тим зацікавленим людям.

 

18.01.2021