Суб’єктність нефікційної літератури становить велику цінність: спогади і записки про мандри ‒ це віртуальна часово-просторова модель, у якій зафіксовано внутрішній світ того, хто згадує, і того, хто записує.
Колись Стівен Кінг зверне свій погляд на Україну і створить якийсь маленький шедевр, де інфантильні особи різного віку і статей вилізають не з кукурудзяних хащ, а з-поміж смарагдової хвої.
«Життя визначається питаннями, які ти поставив там, де звично було мовчати. Кроками, які ти робив проти течії. Світлом, яке ти засвітив серед темряви...»
Шульц лишається невловимим і водночас дуже близьким, загадковим і напівміфічним, але життя, творчість і смерть роблять його цілком реальним, вписаним у свій страшний час і водночас у вічність.
Український «дзен» мав би бути принаймні трошечки порушений місцевими виборами, але не сталося. Ми продовжуємо чекати «саторі», яке може виявитися летальним.
Росовецький детально дослідив Шевченків фольклоризм, приділивши багато уваги віршам, що є фольклорними імітаціями, а фольклорний жанр «потаємної новини» уважає одним із головних ключів не тільки до творчості, а й до біографії найвідомішого українця.
Видання про мистецтво мають бути впізнаваними, про них мають говорити не лише у колі дослідників та спеціалістів, а й у середовищах журналістів, дизайнерів, редакторів, видавців, письменників і митців усіх можливих категорій.