Те, що і так мало статися

У ХХІ столітті майже шляхетна «інтуїція» чи то деградувала, чи то прогресувала в трохи плебейську «чуйку». Пересічний обиватель просто знає – щось має трапитися, і, як то було у Фореста Гампа Shit happens. Огляд подій тижня в Україні.

 

Вуглеводні тижня

 

 

Середньостатистичному вітчизняному споживачеві газу, коли він отримуватиме в лютому папери, згідно з якими здійснюється оплата за спалене паливо, варто згадати такі слова прем’єра Шмигаля: «За дорученням Президента Зеленського уряд приймає постанову, що встановлює граничну ціну на газ 6,99 гривні за кубометр. Така ціна буде діяти на час до завершення опалювального сезону або до завершення карантину. Вище, ніж 6,99 гривень постачальники не зможуть піднімати ціни».

 

Крім того, той самий середньостатистичний споживач має пустити сльозу розчулення від одкровення Дениса Анатолійовича. «Рішення про встановлення граничної ціни на газ не означає, що уряд відмовляється від розвитку ринку газу, але без втручання в ситуацію вже в лютому кубометр газу міг подорожчати до 12-ти гривень за кубометр», – застеріг прем’єр-міністр.

 

А щоб переповнитися оптимізмом по саме тім’ячко, варто звернути увагу на обіцянку Шмигаля про те, що, знову ж таки, з лютого ціна на газ зменшиться на 30%, а для більшості громадян блакитне паливо подешевшає аж на 40%.

 

У найближчий вівторок керівник уряду матиме зустріч з народними депутатами на їхньому полі, де обов’язково розповість про те, як коронавірус робив атентат на поляреси пересічних громадян, а Кабмін (звичайно, за дорученням Президента Зеленського) цьому запобіг. А ще через кілька днів своє слово мовчки скажуть платіжки за газ.


 

Обмін тижня

 

 

Колись Леонід Кравчук допомагав посередньому адвокатові і перспективному політику Вікторові Медведчуку торувати шлях у публічне життя. Пройшли роки, набігавшись між крапельок, Леонід Макарович опинився на чолі української делегації в Тристоронній контактній групі, де в черговий раз перетнувся з Віктором Володимировичем, який за той час став кумом президента РФ і майже українським Волдемортом. І тут у соратників по виборчих списках Соціал-демократичної партії (об’єднаної) та Блоку «Не так» стався конфлікт інтересів.

 

Виявилося, що Медведчук вийшов на зв’язок з колаборантами з ДЛНР (за іншою версією, вони самі його знайшли) і домовився про транспортування чотирьох (за іншою версією, дев’ятьох) літніх людей з тамтешніх підвалів на не окуповану територію.

 

Поки омбудсвуменка Денісова шукала відповідь на традиційне для нашого сьогодення питання «Що це було?», Кравчук вибухнув гнівною риторикою. «Не може приватна особа (Медведчук, – Z) займатися питаннями такого масштабу без держави, а якщо вона береться за це або це підтримується Росією, то це означає тільки одне: зробити навколо конкретної людини піар для того, щоб підняти її авторитет», – заявив голова української делегації в ТКГ. 

 

Крім того, Леонід Макарович продемонстрував знання географії і логістики: «Той літак, який мав привезти людей, не вилетів. Не тому, що немає палива чи ще чогось. Виникає просте запитання: хто летить у літаку? Ці люди мають паспорти? Вони внесені до відповідного реєстру? Це ж не просто подорож на конях – це дуже далека, причому міждержавна, дорога. Спочатку вони летять із Донецька до Ростова-на-Дону, потім із Ростова-на-Дону до Мінська, а потім із Мінська в Україну. Це вже нездійсненне питання. Літак цього зробити не може».

 

Родзинка всієї цієї катавасії полягає не в тому, що бойовики з ОРДЛО пропонують для обміну невідомо кого і невідомо на яких умовах, гидко, що вигодонабувачем з процесу стане той самий Медведчук. Зараз його медіа розкрутять сльозливу історію про нещасних бабусь, які через підлого дідугана Кравчука залишилися в катівнях, а Вікторові Володимировичу не дали вчергове стати Ланселотом на білому літаку і в сяючих обладунках.


 

Гроші тижня

 

 

 

Не до кінця опанувавши українську мову, міністр внутрішніх справ Аваков, очевидно, ознайомився з польською народною мудрістю. Сусіди кажуть Do trzech razy sztuka, і Арсен Борисович буквально сприйняв це прислів’я – кероване ним відомство втретє звернулося до прем’єр-міністра з проханням додатково надати 123,6 млн гривень із Фонду боротьби з covid-19 на доплати працівникам МВС. Сталося це ще в грудні минулого року, але на поверхню інформація випірнула лише в другій половині січня року поточного.

 

Попередні епістоли подібного штибу від Авакова до Шмигаля з’являлися навесні 2020-го (просили 2,6 мільярда на доплати поліцейським, прикордонникам і нацгвардійцям) і минулорічної осені (тим же персонажам просили 1,9 мільярди з копійками). Мільярди з антиковідного фонду пішли на благу мету захисту здоров’я правоохоронців, так що тепер про якусь дюжину десятків мільйонів і говорити не пасує.


 

Рішення тижня

 

 

З часів Кучми громадяни України були найактивнішими шукачами правди в Європейському суді з прав людини, і конкуренцію їм складали росіяни і румуни. Тенденція щодо наших співвітчизників збереглася, і європейська Феміда встановлює справедливість там, де її українська колежанка заклеїла скотчем очі, вуха і рот намертво.

 

Тепер ЄСПЛ прийняв п’ять рішень, які стосуються  подій на Євромайдані, а саме щодо справ "Шморгунов та інші проти України", "Луценко і Вербицький проти України", "Кадура і Смалій проти України", "Дубовцев та інші проти України" та "Воронцов та інші проти України" (всього 39 позивачів). Європейський вердикт стверджує: "Встановлено, що заявників було піддано катуванню з боку поліції, і за це несе відповідальність держава". Крім того, ЄСПЛ постановив, що національні правоохоронні органи не змогли провести ефективного розслідування щодо подій під час Революції Гідності, а через допущені владою недоліки винних не притягнуто до відповідальності.

 

Європейський суд зобов'язав Україну виплатити деяким заявникам відшкодування за матеріальну і нематеріальну шкоду у розмірах від 1200 до 30 000 євро, залежно від тяжкості і характеру порушення.

 

Процедура тривала сім років, скільки триватиме виконання рішення ЄСПЛ (зокрема щодо відшкодування) в Україні, не береться прогнозувати ніхто.

 

25.01.2021