(Лист з села) Дехто може махне рукою, прочитавши наголовок цієї кореспонденції, ще й допискою: лист з села! Подумає: „Хіба мало у нас пишеться про село? Таж в кожному майже числі .Діла", чи інших українських часописів», можна найти якусь згадку про нього"... Не перечу — пишуть у нас про село багато, але що пишуть? Звичайно: про якісь нещастя і випадки, про ріжні культ.-освітні свята, про аматорські вистави, вечерниці, фестини, про розвиток культурно-освітніх та економічних установ — і поза цим майже нічого більше.

В ч. з 23. ц. м. помістив „Ілюстровани Курєр Цодзєнни“ вступну статтю з алярмуючим закликом до всіх відповідальних польських чинників проти Центросоюзу з цього приводу, що він буцімто заключив з німецькими господарськими орґанізаціями в Польщі таку умову в справах експорту збіжжа, яка має всі риси протидержавної і протипольської акції.

Економічний огляд. Справа індустріялізації всякої аграрної країни стає зправила пекучою, коли густота її населення починає переходити нормальні межі. Останнє явище сигналізує поява т. званих зайвих робучих рук, чи зайвих ротів у сільському господарстві. Тоді то надвишка сільського населення або починає мандрувати до міст, щоб знайти собі працю і прожиток в інших галузях народнього господарства, зокрема в промислі, торгівлі і ремеслі, або еміґрує з рідного краю для хліба на чужину.

Львів, 7. травня 1938.

Перед святами майже у всій нашій пресі зявились заклики не забувати гасла „свій до свого"та пригадка про те, щоб всі великодні закупи та орудки полагоджувати у своїх крамницях. Особливо накликали до цього наше жіноцтво. Віримо, що багато тих закликів зробило своє і що наша торговля мала з того добрі наслідки. Одначе треба сказати також і кілька слів до нашого купецтва, а також і до наших нечисленних підприємців та фабрикатів.

  ПЕРЕД ЗАГАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ КРАЄВОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА „СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР» У ЛЬВОВІ Львів, 29. березня 1938.