«Люди, вставайте! Їдьте на Київ! Не сидіть дома!», – з цими закликами колона автомашин з гучномовцем 19 січня знову піднімала львів’ян на «революцію». Львів переживає чергове дежа в’ю: 11 грудня та 30 листопада львівські активісти-автомобілісти вночі мобілізували людей на Київ точно так само.    

На Західну Україну часто кажуть, що то правдива Європа, а решті держави треба брати з неї приклад. Але трапляються випадки, коли на наших теренах коїться така азіатчина, що і Тамерлан втішився б.  

Другий день поспіль політична ситуація в Україні знову на межі. Епіцентр громадського спротиву, звісно, у столиці. Галичина ж у стані повної мобілізації: всі хто може гуртуються і вирушають до Києва. У кого такої можливості нема, «тримають оборону» на місцях, блокуючи тутешні військові частини, аби не допустити ймовірного залучення армії у вирішення конфлікту між народом і владою.

І на наших теренах навіть у святкові дні вистачає гидот і капості, але трапляється і добре, і гарне. Звертайте на нього увагу насамперед.   Наприклад, у завжди доброму Тернополі на святого Степана на двірці муніципальний Галицький камерний оркестр дав концерт «Для тих, хто в дорозі».    

I   Власне вийшла з друку гарна партитура, обнімаюча 20 найпопулярніших коляд церковних, підложених під ноти на чотири голоси мужеські. Гармонізації доконав і видав п. Остап Нижанківський. Користаю з нагоди сього видання і надходячих свят рождества Христового, щоб висказати кілька уваг о наших піснях церковних взагалі, а особливо о колядах.  

Історія Гошівського монастиря унікальна. Про нього можна написати не одну історичну книжку: про те, як у монастирі з’явився чудотворний образ Богородиці, як закривали монастир після Львівського псевдособору 1946 року, як виселяли монахів, як наприкінці 1980-х привезли православних ченців із Почаївської лаври, щоби не вертати його греко-католикам…

У роки німецької окупації Галичини український хокей (гаківка) не мав таких успіхів, як футбол. Адже цей вид спорту є досить дорогим, і не всі тогочасні спортивні товариства могли собі його дозволити. До того ж, найкращі льодові арени призначалися для німців, а другорядні перебували у занедбаному стані.  

Дуже захотілося нам на «Збручі» почати новий рік з чогось безсумнівно позитивного — гарного і доброго. Кажуть (хоч і жартома), що найкраще з усього, що вміємо робити, це діти. Ось від дітей і почнемо. Найцікавішою на всій Галичині видалася нам історія однієї тернопільської родини, де народився хлопчик з рекордною вагою — 6 кілограмів 800 грамів. Та мало того! Малий тернополянин, назвали якого Даниїлом, ще й  тринадцята дитина у своїй сім'ї.    

Не всі пасіонарні особистості поїхали з Західної України в столицю боротися із ще одним «злочинним режимом». На місцях залишились люди, які «кажуть», потім з цього народжується «інформація з перевірених джерел», хоча й без того на наших теренах є з чого тішитися.  

24 грудня минає 140 років від дня народження Адама Дідура. Цього галицького співака, славного на весь світ, вважають своїм українці й поляки.     Народився Адам Дідур напередодні католицького Різдва у селі Сенькова Воля біля Сянока. Це було 1873 року. Хоча в деяких біографіях знаменитого артиста вказують інший рік його народження – 1874-й.