Галичина сміттям багата

200 мільйонів тонн сміття. Ви уявляєте, скільки це? Якщо повантажити все на вагони і виставити в ряд, то мало бракуватиме до довжини екватора. А саме стільки сміття зараз накопичилося лише на Львівщині. Сусіди івано-франківці відстають, але не набагато. А Тернопільщина взагалі потрапила у п'ятірку лідерів за кількістю продукованого непотребу. То що з тим робити: палити, закопувати, переробляти?

Треба міняти систему

Останнім часом сміттєва тема вельми популярна в кабінетах на всіх поверхах будівлі на Винниченка, 18. Передовсім тому, що проблема закриття Грибовицького сміттєзвалища з більма на оці перетворилася на чиряк на дупі і таки заважає спокійно сидіти і депутатам, і чиновникам.

Проте ця проблема є лише частиною куди більших клопотів, пов'язаних зі збором та переробкою сміття не лише на рівні області чи реґіону, а й країни загалом, бо закопування сміття в землю є чи не найгіршим виходом із ситуації.

«Відомо, що у світі немає таких сміттєзвалищ, як у нас, в Україні. Тобто в світі усе сміття, яке продукується, — або повторно використовується, або переробляється, мінімізується і не захоронюється. Це сміття приносить людям прибуток, а в нас його просто скидають на купи», — заявила заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Ганна Башта.

У чинній програмі поводження з твердими побутовими відходами, затвердженій 2007 року, було вказано, що на Львівщині тоді існували 51 полігон твердих побутових відходів та 521 несанкціоноване звалище. Зараз на Львівщині вже 671 сміттєзвалище. І це при тому, що кожного року, за офіційними даними, в області ліквідують до 200 стихійних звалищ.

У нас всі сміттєзвалища — і стихійні несанкціоновані, і ті що «в законі» — виглядають однаково. Гори непотребу розкладаються просто неба й стікають нечистотами в землю. А на поверхні залишається вічний пластик

За даними управління екології та природних ресурсів Львівської ОДА, зараз на Львівщині накопичилося 200 млн тонн сміття. Це фантастична цифра, адже для того, щоб завантажити таку кількість сміття, потрібно 3,334 млн залізничних вагонів. Якщо їх виставити в ряд, то отримаємо потяг завдовжки 40 тисяч кілометрів, а це майже дорівнює довжині екватора. На секунду застановімося: тільки на Львівщині зберігається така маса сміття, що здатна вагонами оперезати земну кулю.

Не ліпша ситуація і в сусідів у Галичині. Міське звалище Тернополя реґулярно «закривають» мешканці прилеглого села, які не мають життя через міський непотріб, а область за підсумками 2011 року потрапила до п'ятірки реґіонів держави, де утворилося найбільше сміття. Тільки обласний центр «виробляє» 7 тисяч 200 тонн відходів на рік.

Натомість в Івано-Франківській області щороку утворюється близько 760 тис. тонн твердих побутових відходів, тобто Прикарпаття наздоганяє Львівщину.

Ну і, звичайно ж, єднає усі галицькі області те, що чинні полігони працюють з перевантаженням і насправді їх варто було б закрити, щоб вони не перетворилися на місцеві аналоги Грибовицького звалища, яке стало  бомбою сповільненої дії.

Єдиний позитивний приклад вирішення проблеми відомий з Рівного, де влітку цього року збудували сміттєпереробний завод за кошти інвестора.

Компанія «Укреко-Індастрі» вклала в будівництво підприємства 70 мільйонів гривень. Переробний процес тут складається з двох етапів. На першому етапі відбувається розподіл сміття і мінеральних речовин, а на другому — власне, переробка сміття на альтернативне паливо.

Кластерний переділ

Протягом останніх тижнів в медіях знову з'явилися повідомлення про радикальну корекцію обласної програми поводження з твердими побутовими відходами. Зокрема, на початку цього місяця колеґія ЛОДА затвердила модернізований варіант цього документа.

Департамент житлово-комунального господарства обласної адміністрації розробив систему нового концептуального підходу щодо розв'язання проблеми поводження з твердими побутовими відходами не локально для окремо вибраної території, а загалом для області.

«Суть системної діяльності в зазначеній сфері полягає у застосуванні ринкових, економічно обґрунтованих механізмів, кластерної політики у сфері забезпечення високого технічного та технологічного рівня поводження з твердими побутовими відходами. В її основу закладено інший принцип міжтериторіальних відносин щодо організації сміттєзбирання, транспортування, переробки, захоронення та утилізації (переробки) в цілому. Впровадження даного підходу стосується не тільки міст, районних центрів, але і кожного населеного пункту», — цитує прес-служба ЛОДА слова очільника департаменту Ігоря Базарника.

У цивілізованому світі сміття — мистецтво. Художник Ха Шульт створив скульптурні групи з відходів «людської життєдіяльності» й встановив їх на площах десятка світових столиць

Згідно з планами обласних чиновників, Львівщину хочуть поділити на чотири так звані кластери. Запропоновано сучасний підхід комплексної очистки, переробки та утилізації твердих побутових відходів за нерозривною схемою: збір — транспортування — сортування — переробка — утилізація — захоронення.

Цю ідею почав просувати колишній голова Львівської ОДА Михайло Костюк, і дійшло аж до того, що до Львова почали приїжджати представники бізнесових структур, які мають досвід у будівництві та експлуатації таких полігонів та заводів.  

Однак химерна чиновницька доля завадила Костюкові стати героєм-визволителем Львівщини від сміттєвої навали — у березні цього року його звільнили з посади, відтак напрацювання зі сміттєвої проблематики загальмували.

Голова постійної депутатської комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради Олексій Балицький розповів «Z», що вже двічі на сесіях намагався домогтися того, щоб цей проект таки передали на розгляд у профільні комісії ради, однак поки що цього так і не сталося.

На його думку, логіка у кластерному підході до вирішення проблеми побутових відходів є, однак треба вивчати конкретний документ; а щодо проблеми загалом, то починати цей процес належить від найменшого.

«Щоби змінити підхід, треба починати із самого малого — навчити дітей, починаючи зі школи та дитсадків, поводитися із ТПВ, сортувати сміття. Ми вже почали це робити, багато дав конкурс "Екологічно чистий населений пункт". Ці кошти виділяються, щоби місцеві громади отримували кошти на сміттєзбірні майданчики, контейнери для роздільного збору сміття. Також є програма, яку фінансують з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, на придбання сміттєвозів. Усе це потрібно узагальнити, узагальнити дії як законодавчої, так і  виконавчої гілок влади», — зазначає пан голова екологічної комісії.

В Мадриді з 12 тонн сміття, що його викинуло на океанський берег припливом, спорудили готель

Коригування програми, вважає Олексій Балицький, мусить бути нерозривно пов'язане з вирішенням питання Грибовицького звалища — щоб дії різних органів влади не нагадували Лебедя, Рака та Щуку з відомої байки.

«Я маю на увазі, що всі ці пропозиції Садового із найбільш наболілого питання також мають бути ув'язані з тією Програмою поводження з ТПВ, це дуже важливо. І дуже важливо, щоби ми всі ці питання обговорили. Бо якщо ми будемо всі ці питання ділити, то з того ефекту не буде ніякого», — наголошує він.

Та попри те, що нову редакцію програми ще не затверджено в обласній раді, чиновники виконавчої гілки вже провадять перемовини з інвесторами щодо роботи в цілком конкретних районах. За повідомленням прес-служби ОДА, в адміністрації відбувся круглий стіл, в якому участь взяли тільки чиновники та представники потенційних інвесторів. Йшлося про можливість будівництва реґіонального сміттєпереробного заводу в Стрийському районі, куди звозитимуть відходи з 640 населених пунктів південної частини області.

Щоправда, потенційні інвестори вже не раз бували на Львівщині й пропонували свої послуги. Але без чітко визначених правил і прозорих процедур проблема не зрушиться з місця, а загрузне на рівні прожектів та обіцянок. Саме так, як сталося з заявами Владислава Каськіва під час минулорічного економічного форуму. Тоді куратор національних проектів обіцяв, що на Львівщині збудують сміттєпереробний завод в межах проекту «Чисте місто». За його версією, проект цього підприємства мав би бути представлений ще навесні цього року. Однак поки що його доля до болю нагадує концесійну дорогу, яку хотіли збудувати зі Львова до Краковця під Євро-2012: наразі замість дороги є тільки капсула, що її з помпою закопали у землю.