Мовна стихія раптом звільнилася від абсолютно усіх загат і влучає у ворога, як ще один вид озброєння, поряд з «Байрактарами». Але зауважте, що мова не лише нападає на окупантів, вона захищає нас.

Розповіді про війну в Афганістані та різноманітні есесерівські спецоперації готують малого хлопчика і читачів до несправедливостей сучасного життя, нападу росії на Україну, вбивств мирних людей, брехні та, здавалося б, неможливості щось змінити.

«Вілла Анемона» допомагає запустити механізми нарощення панцира та вироблення стійкості до невідомого раніше болю втрат. Масових втрат. Поодинокі випадки смертей, із якими головній героїні роману довелося зіткнутись упродовж кількох місяців, були для неї глобальними.

Ми такі єдні, як ніколи раніше. Ми творимо новітню культуру, новітню націю. Українці масово залишають російськомовний культурний простір: немає більше улюблених російських блогерів, письменників і музикантів, бо вони вороги.

Простим вдивлянням цей світ не осягнеш. Впорядкувати його можна, кинувши погляд навскіс. Роман-анамотроза – конструкція, яка здається безглуздою, якщо дивитися на неї прямо, але коли змінюємо кут зору, вона набуває зрозумілих і впізнаваних обрисів.

Роман-панорама «Біля карети під мертвим лисом» – це клінічний аналіз української ментальности та патріотизму. Це історія нашої держави, показана крізь долю однієї родини.

Страх, жах, відраза – невіддільні від цієї прози почуття. Читаєш з усвідомленням причетності до якоїсь великої таємниці, водночас маліючи перед безмежною силою Бога. Христя Венгринюк визначила шлях до Бога як найскладніший і найприємніший людський поступ.

«Вернон Кресс. Життя під прикриттям». Історико-біографічний нонфікшн, інтелектуальний трилер, документальна сага, покликана заперечити безликість історії. Спойлер до книги-розслідування

Роман тригерить, алюзорно відсилає читача кудись в глибини пам'яті, у ретельно закопане несвідоме. Роман лякає, сторінка за сторінкою лезом перерізає свідомість. Це про спробу змінити минуле, про розтерзану пам'ять, про чергову поразку і врешті —  про прийняття сього світу.

Бандера приймає парад на «Красній площаді» — таку картинку намалював свого часу Василь Кожелянко у романі «Дифіляда у Москві». Тепер у пам’ять про автора заснували літературну премію