Традиційно столиця Буковини майже у всіх туристів та гостей міста асоціюється із «Червоно рутою» – піснею, яку колись тут написав Володимир Івасюк. В Кирила Стеценка (внука відомого композитора і священика Кирила Стеценка, сина скрипаля і професора Вадима Стеценка) теж така асоціація, але «Червона рута»… інша. У далекому 1989 році він разом із музикантами Тарасом Мельником, Анатолієм Калениченком і поетом Іваном Малковичем розробили концепцію першого фестивалю «Червона рута-89». Завдяки чому, відповідно, увійшли в історію сучасної української музики.

  Український пресовий та видавничий рух на Буковині.   (фрагмент; подано повністю вступну частину, резюме та розділи, присвячені тижневику «Самостійність»,  місячнику «Самостійна думка» та їх додаткам)    

  Розділ монографії «Буковина. Її минуле і сучасне». – Видавництво "Зелена Буковина", 1956, стор. 616-659.     Загальні принципові твердження   Під зовнішнім оглядом в історії української преси на Буковині розрізняються три періоди: австрійський, румунський і совєтський (стор. 615).  

  Три погляди на українську національну журналістику Буковини міжвоєнного періоду через призму тижневика «Самостійність», місячника «Самостійна думка» та їх додатків, які 80 років тому були остаточно закриті владою за свою «українськість» – погляд ззовні тогочасний, зсередини та ретроспективний сучасний.    

  Про «Вінко червеноє», що стало рок-н ролом, сімейний творчий тандем і про угорський паспорт – у розмові із Віктором Янцом, керівником і солістом гурту «Рокаш», та його дружиною  

    Від давних давен вдача Українця така, що він ніяк не підчиниться свому, не послухає свого й коли той все таки виборе собі якесь провідне місце, так ми всі накидаємося на нього, рвемо в долину, обкидуємо болотом, бо чому би мав бути ліпший Степан як Іван!?   Чужий нехай буде й патик, Українець гнути буде перед ним рабську свою спину й тремтіти буде перед його поглядом, лякаючись власної своєї тіни.  

  Історія національно-свідомої, але забутої сім’ї, зв’язаної родинними нитками з Блаженнішим Любомиром Гузарем.   Закінчення. Попередня частина – "Ольга, Дарія та Ростислав: Париж, тюрма й забуття".     Частина III. Любомир: буковинець у Парижі        

  У Чернівцях націоналісти зірвали показ фільму канадської режисерки Марусі Боцюрків This Is Gay Propaganda, котрий оповідає про події Революції гідності та російську окупацію крізь призму українського ЛГБТ-руху.   Як повідомляє УНІАН, показ стрічки був запланований на 19:00 18 жовтня у мистецькому центрі "Бункер" на вулиці Героїв Майдану.  

Жан-Марі Леруа, органіст із Парижа, дав в Україні вже майже 40 концертів. Восени планує ще одне турне Україною. А ще він оце тепер у Парижі готує вечір пам’яті Василя Сліпака. Його дружина, філіпінка за походженням, у пам’ять про співака вишиває закладки з українськими візерунками.  Їх буде 42 – саме стільки прожив артист-герой…    

18 серпня виповнюється 160 років від дня народження Омеляна Поповича (1856-1930) – українського письменника, педагога, публіциста, громадсько-політичного діяча Буковини, президента її української частини у 1918 році.