На 70-й сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку українська делеґація мусила протидіяти важким викликам. Офіційний Київ мав заручитися підтримкою Заходу в імплементації мінських угод і завадити можливому «обміну України на Сирію», як того, на думку оглядачів, хотілося б Кремлю. «Слід чітко розрізняти безпекову ситуацію в Україні та в Сирії», — кілька разів повторив Петро Порошенко після низки переговорів на найвищому рівні у Нью-Йорку. Ця репліка лунала так часто, що мимохіть лиш підтверджувала потенціал кулуарних домовленостей такого штибу.   

Росіянам легше, бо в них аксіомою є те, що закон — тайга, а прокурор — ведмідь. Громадяни України борюкаються на шляху до цивілізації, але і в нас часами виявляється правосуддя з лісосмуги та служителі Феміди з рисами як не ведмедя, то панди.     Міністр тижня  

Американський письменник Еліот Акерман був гостем цьогорічного Форуму видавців у Львові. Колишній боєць підрозділу спеціального призначення морської піхоти США став письменником — його перша книжка «Зелене на синьому» присвячена війні в Афганістані, яку він передає очима місцевих мешканців. Зараз в роботі роман про події у Сирії. «Z» говорив з Еліотом Акерманом про війну і мир: про бойовий досвід, посттравматичний синдром, позиціонування солдата у мирному суспільстві — все те, що сьогодні, нажаль, є таким актуальним для України.  

Українська влада за короткий час забруднилася у кількох історіях, коли керівництво країни виправдовувало свої дії або ж бездіяльність волею Європейського Союзу. Відтак Євросоюз уже кілька разів мусив спростовувати оголошені владою «аванси», коли його мимохіть втягували у внутрішньополітичні конфлікти або намагалися спекулювати його статусом на виправдання еґоцентричних посадових ініціатив.

Загострення сирійської кризи, спровоковане нарощенням в реґіоні російської військової присутності, безумовно вплине в той чи інший спосіб і на Україну. Зокрема, на підтримку Києва з боку західних держав, на їхню санкційну політику проти Росії, на міжнародну фінансову допомогу. Вплив цей матиме радше неґативний характер, хоча не тільки. Певні вигоди з російсько-сирійської авантюри зможе здобути й Україна.    

В Україні влада і народ живуть у різних вимірах, і це доведено часом, але керівникам іноді треба нагадувати про своє існування, бо без видовищ хліб не так смакує.     Арешт тижня  

ЗНО 2016 року опинилось під загрозою зриву. А якщо воно відбудеться, стверджують експерти, є ризик, що буде найгіршим за всі роки, відколи його запровадили в Україні. В Українському центрі оцінювання якості освіти кажуть, що не можуть почати готуватись до наступної вступної кампанії через вилучені під час слідства сервери.     Дубль два  

Два тижні тому, коли Верховна Рада голосувала за проект конституційних змін, депутати Радикальної партії окупували президію сесійної зали. Голова парламенту Володимир Гройсман провадив засідання з трибуни ВР, яку про всяк випадок обступили депутати з БПП. Був момент, коли голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк мусив пробиватися до трибуни зі штовханиною: «порошенківці» нікого не хотіли пускати до Гройсмана, бо боялися зриву голосування в останній можливий для того день.

Медії в режимі нон-стоп транслюють поважні заходи з солідними людьми, але набагато актуальнішими виявляються новини про також помітних громадян, які потрапляють в тарапати.     Замах тижня  

Синод Єпископів УГКЦ є подією до певної міри утаємниченою. Про хід дискусій та настрої дискутантів говорити публічно вважається справою неприйнятною, а важливі рішення не оприлюднюють аж до того часу як їх затвердить Рим. Цьогорічний Синод саме закінчився 6 вересня у Івано-Франківську (тут попередньо відбувся і Патріарший Собор УГКЦ) і на тепер ми маємо в розпорядженні його резолюції і постанови. З цих документів розуміємо, що Церква бачить перед собою нові завдання і планує змінюватися.