З сильно кримінальним присмаком

Росіянам легше, бо в них аксіомою є те, що закон — тайга, а прокурор — ведмідь. Громадяни України борюкаються на шляху до цивілізації, але і в нас часами виявляється правосуддя з лісосмуги та служителі Феміди з рисами як не ведмедя, то панди.

 

 

Міністр тижня

 

Якби Арнольд Шварценеґґер чи Веслі Снайпс мали бодай краплю кавказької крові, як міністр внутрішніх справ Аваков, то взялися б за екранізацію фільму про Арсена Борисовича. Він би й сам, звичайно, міг зіграти кого завгодно, але зараз зайнятий, бо, крім правоохоронної діяльності, опановує ази благодійності та всепрощення.

 

Свіжий сюжет з міністром варто почати з його слів, що замахів на нього готувалося штук сім. У Харкові з цього приводу затримали, як одного з організаторів групи, командира батальйону «Слобожанщина» Андрія Янголенка. Атентати готувалися не лише на міністра, а й на нардепа і засновника полку «Азов» Андрія Білецького, командира роти спецпризначення «Східний корпус» Олега Ширяєва, а також радника міністра внутрішніх справ Всеволода Кожем'яка. СБУ Янголенка затримала, суд встановив за нього заставу розміром 1,2 млн грн, яку наступного дня вніс Аваков.

 

«Є матеріали обвинувачення, які пред'явила Служба безпеки України (СБУ) кільком хлопцям із добровольчих батальйонів, у тому числі Андрію. Так, я бачив деякі матеріали. Так, вони дають підстави для того, щоб слідчі розбиралися. З іншого боку, я створював ці батальйони і я знаю цих хлопців, я був з ними на лінії фронту, і з Андрієм Янголенком у тому числі. Я думаю, що у нашого суспільства вистачить людяності, щоб дати можливість цій людині захистити себе і змінитися», — пояснив свій вчинок Арсен Борисович.

 

Підставляти ліву щоку після того, як тебе вдарили по правій, вже не актуально. Ноу-хау від Авакова з заставою виглядає набагато ефектніше.

 

 

Харків тижня

 

В місті, яке несправедливо називають першою столицею України, якщо вірити народному депутатові Михайлові Добкіну, також не обійшлось без Авакова. Комедійний член «Опозиційного блоку» відзвітувався про ранкові події довкола свого обійстя: «Близько 10:00 група людей, більшість з яких були у камуфляжній формі і масках, напала на будинок, в якому був я, моя дружина і двоє молодших дітей. Майже 40 хвилин нападники намагалися проникнути в будинок. Розбили камери відеоспостереження, кидали на територію димові шашки, петарди та іншу піротехніку. На території виникла пожежа, яку вдалося погасити безпосередньо під час штурму».

 

Як наслідок, ніхто не постраждав, а Михайло Маркович звинуватив Арсена Борисовича у причетності до бешкету.

 

Місцевий мер Геннадій Кернес після халепи довкола добкінської хати мав щось подібне на власному робочому місці — невідомі в балаклавах оточили приміщення міської ради, побавилися «димовушками», пошарпалися з міліцією і пішли собі геть. Кернес балотується в мери й цього разу, тому подібних гарно підготованих експромтів там варто чекати, бо це підіймає рейтинґ.

 

 

Обшуки тижня

 

Цинічні політичні експерти кажуть, що обшуки, які стали батогом для ВО «Свобода», здійснюються також для підняття рейтинґу колись потужної формації, бо в нас електорат здебільшого любить тих, ким забагато цікавляться підлеглі Арсена Авакова.

 

Рейтинґ, звичайно, треба нарощувати, але суботнього ранку відчиняти двері людям з автоматами не виникає бажання у людей з мінімальним інстинктом самозбереження.

 

Відчинити все-таки довелося, бо трус міліціянти запланували зробити в помешканні керівника Контрольно-ревізійної комісії ВО «Свобода», екс-нардепа Олега Гелевея.

 

Про те, що знайшли, міліціянти мовчать, а прес-служба «Свободи» повідомила, що правоохоронці перепровадили обшуки у двох одеських партійців — Гліба Громова та Олександра Станкова, а також в першого номера списку об'єднання до Одеської обласної ради Костянтина Васильця.

 

Водночас у Тисмениці на Івано-Франківщині з обшуком прийшли до дружини народного депутата України VІ скликання, очільника Київської обласної «Свободи» Ігоря Сабія — Лесі Сабій.

 

У прес-службі партії інформують також про обшук журналістки й бійця-добровольця Валерії Бурлакової.

 

До місцевих виборів ще лишилося кілька тижнів, тому і в цьому випадку можна прогнозувати продовження історії.

 

 

Посол тижня

 

Дарма за біблійних часів люди взялися будувати Вавілонську вежу, внаслідок чого тепер хтось говорить мовою суахілі, хтось англійською, а хтось — як у Києві.

 

«Проблеми перекладу» виникли в Генеральній прокуратурі. На критику цієї установи можна було б не звертати уваги, бо то традиційне і тривале, але цього разу діяльністю ГПУ зацікавився посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. Його виступ на одеському фінансовому форумі інформаґенції подали як попереджувальний постріл від Державного департаменту в бік Генерального прокурора Віктора Шокіна.

 

«Ця проблема загрожує всьому, що Рада, Кабінет Міністрів, Національна рада реформ та інші роблять, аби сприяти реалізації політичних та економічних реформ і зробити життя українців кращим, вона кидає виклик тому, чого намагається досягти Революція гідності. Це перешкода — неможливість Генеральної прокурори України успішно боротися з внутрішньої корупцією. Замість того, щоб підтримувати реформи в Україні і працювати над викоріненням корупції, корумповані шкідники в Генпрокуратурі погіршують стан речей, відкрито й аґресивно підриваючи реформи», — сказав посол.

 

Управління забезпечення зв'язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України зреагувало не надто оперативно, але заспокійливо. В ГПУ цитували Пайєтта так:

«Ми хочемо працювати з генеральним прокурором Шокіним і бачити, що Генпрокуратура очолює боротьбу з корупцією».

 

Коли якимось українським чиновником починають цікавитися такі високоповажні люди, як посол США, то є над чим задуматися. Часом навіть Генеральному прокурору.

 

28.09.2015