На 70-й сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку українська делеґація мусила протидіяти важким викликам. Офіційний Київ мав заручитися підтримкою Заходу в імплементації мінських угод і завадити можливому «обміну України на Сирію», як того, на думку оглядачів, хотілося б Кремлю. «Слід чітко розрізняти безпекову ситуацію в Україні та в Сирії», — кілька разів повторив Петро Порошенко після низки переговорів на найвищому рівні у Нью-Йорку. Ця репліка лунала так часто, що мимохіть лиш підтверджувала потенціал кулуарних домовленостей такого штибу.
Українська делеґація намагалася стояти на своєму, організувавши низку важливих зустрічей. Петро Порошенко мав добру промову на трибуні сесії. Українці — гості асамблеї тримали державний прапор, прострілений ворожими кулями в полі під Іловайськом, під час виступу Володимира Путіна. А Путін і справді провів у своїй промові певні ланцюжки між Україною та Сирією, між поваленим Януковичем і «леґітимним» Асадом.
На щастя для України, Захід наразі не клюнув на сирійську авантюру Путіна. Втім Захід поки що не висловив авансів і Україні…
Прапор з-під Іловайська на сесії асамблеї: за цей жест частину делеґації позбавлять перепусток
Промова Порошенка
Виступ Президента України Петра Порошенка на Генасамблеї був запланований на другий день сесії. У середу в своїй промові Порошенко нагадав, що Україна була одним із засновників ООН. «Заява про приєднання України до ООН в якості одного із членів-засновників, яка була проголошена на конференції в Сан-Франциско, зазначала: "Україна неодноразово була об'єктом кривавих навал загарбників, що протягом століть прагнули захопити її територію...". Пройшло багато часу з цієї історичної події, але сьогодні я повинен нагадати, що моя країна стала об'єктом зовнішньої аґресії», — провадив Порошенко.
Позаяк президент виступав на день пізніше, ніж Володимир Путін, то мав змогу відповісти на низку його закидів. «Усе це відбувається на тлі зрадницької риторики про братні народи, спільну історію, пов'язані мови та "приречене" спільне майбутнє. Насправді ми маємо справу з бажанням повернутися до імперських часів із сферами впливу, відчайдушною спробою самоствердитись за рахунок інших», — заявив Порошенко.
Президент згадав про те, що протягом останніх днів пролунала низка «примирливих заяв» з боку Росії, а також були заклики до протидії тероризму. «Гарна історія, але їй важко повірити! Як можна закликати до формування антитерористичної коаліції, якщо ви заохочуєте тероризм прямо перед своїми дверима? Як ви можете говорити про мир і законність, якщо ваша політика — війна за допомогою маріонеткових урядів? Як ви можете говорити про свободу для народів, якщо ви караєте свого сусіда за його вибір? Як ви можете вимагати поваги для всіх, якщо ви не поважаєте нікого?» — обурився Порошенко.
Тирада Порошенка проти РФ
Голова держави також висловився щодо певних змін у самій ООН. Петро Порошенко закликав обмежити право вето для постійних членів Ради безпеки ООН, коли йдеться про масові вбивства. «Сила вето не має стати актом благодаті й помилуванням за злочин, що може бути використаний в будь-який час і "витягнутий з рукава" для того, щоб уникнути справедливого покарання», — заявив Порошенко. Президент нагадав, що Росія двічі стосувала вето з «українського питання»: коли йшлося про незаконну анексію Криму та про трибунал щодо трагедії рейсу MH17.
Президент також закликав надати Україні повноваження непостійного члена РБ ООН.
Промова Путіна
Спіч Володимира Путіна тривав 23 хвилини. З них лише одну хвилину Путін присвятив Україні. Але не треба думати, ніби українська тематика опинилася на периферії зовнішньої політики Кремля та риторики самого Путіна. Навпаки, українське питання яскравою ниткою ув'язувалося у виступ президента РФ: і тоді, коли він говорив про «ялтинську систему», і про «єдиний центр домінування», і про «політику самовпевненості та егоцентризму», і про санкції, і про «експорт революцій».
На думку Путіна, причиною конфліктів в Україні та в Сирії було втручання зовнішніх гравців у внутрішні справи цих держав, а також підтримка Заходом опозиції. «Експорт соціальних експериментів, спроби пожвавлювати зміни в тих чи інших країнах, виходячи з власних ідеологічних засад, часто приводили до трагічних наслідків, приводили не до проґресу, а до деґрадації. Однак, схоже, ніхто не вчиться на чужих помилках, а лиш повторює їх», — обурювався Путін, кидаючи навздогін риторичне питання невідомо кому: «Чи ви хоч розумієте, що накоїли?».
Путін оголошував, що найбільшою цінністю для «гарячих точок» є леґітимні органи влади та державні інститути. Психологи могли б застановитися над тим, чому президент диктаторської країни переймається протестами і фетишизує номінальні атрибути влади, хай і всуціль корумпованої чи недолугої, та менше з тим… Проблему, на думку Путіна, можна вирішити «лише шляхом відновлення державності там, де вона була знищена, шляхом зміцнення інститутів влади там, де вони ще збереглися, шляхом надання всілякої допомоги — воєнної, економічної, політичної — країнам, котрі потрапили у скрутне становище», і, звісно, треба допомогти «законному урядові Сирії».
Путін слухає Обаму
І, власне, тут Путін вирішив «заримувати» до сирійського конфлікту й ситуацію в Україні, «де використали невдоволення значної частини населення чинною владою та ззовні спровокували збройний переворот». «Відтак спалахнула громадянська війна», — інтерпретував події в Україні Володимир Путін. Слова Путіна про Сирію, про захист влади від революціонерів як панацею від непередбачуваних наслідків — це немовби докір Заходу за підтримку Євромайдану. Під час прослуховування російського президента також крадькома закралася моторошна думка про те, що в тих його реченнях, де йшлося про Сирію чи Асада, можна було би часами підставити прізвище Януковича чи й Україну, — і ці слова залишалися би актуальними для України часів Революції гідності. «Державність», якої, на щастя, Путін так і не кинувся захищати, рятуючи також «єдиного леґітимного»…
Промова Обами
Один дотепний коментатор, зважуючи промови президентів Росії та США, зазначив: Обама говорив у виступі про те, як врятувати людину від держави, Путін — про те, як врятувати державу від людей.
У своєму виступі Барак Обама назвав анексію Криму та російську аґресію на Донбасі викликом для всього світу. Він наголосив, що США підтримують Україну не через те, що мають там (тут) якийсь спеціальний інтерес, а через цінності. «Америка має небагато економічних інтересів в Україні. Ми усвідомлюємо глибоку й складну історію між Росією та Україною. Та ми не можемо стояти осторонь, коли брутально порушується суверенітет і територіальна цілісність держави. Це відбувається всупереч волі України і може трапитися з будь-якою нацією з-поміж тих, що зібралися на асамблеї. Це підстава для санкцій, що їх США та партнери запровадили проти Росії. Це не є бажання повернутися до холодної війни», — заявив Обама.
«Контрольовані державою медії у Росії можуть описувати ці події як приклад відродження Росії […] Та подивіться на результати, — вже глузував Обама. — Українці як ніколи зацікавлені в інтеґрації з Європою замість Росії. Під дією санкцій блокуються фінансові потоки, економіка падає, рубль знецінюється, а освічені росіяни еміґрують. Уявіть натомість, якби Росія повернулася до правдивої дипломатії й до спільної роботи з Україною та світовою спільнотою, щоб захищати свої інтереси. Це було б ліпше для України, але також і для Росії, та й ліпше для світу — саме тому ми далі наполягаємо на вирішенні цієї кризи таким способом, щоб дозволити суверенній та демократичній Україні самотужки визначати своє майбутнє і контролювати власну територію», — наголосив президент США.
Зустріч «на берегах»
Щодо Сирії, то Барак Обама наголосив: «Коли диктатор убиває десятки тисяч своїх громадян, це не просто питання внутрішніх справ однієї країни — це впливає на всіх нас». Зі слів президента США, у Сирії має початися загальнонаціональний діалог, має постати «інклюзивний уряд», однак не може йтися про «збереження статусу-кво» з лідерством Асада.
І, звісно, коли йшлося про діалог та інклюзивність, то російська делеґація знову згадала про свою «риму» з Україною…
Недомовки в кулуарах
Сирійсько-українська паралель висіла жахіттям над українською делеґацією у Нью-Йорку. Парламентарі з Києва відбули низку переговорів із західними колеґами, й щоразу після таких зустрічей українська сторона наголошувала, що Україну в жодному разі не розмінюватимуть на Сирію. «Слід чітко розрізняти безпекову ситуацію в Україні та в Сирії», — повідомила прес-служба президента за підсумками переговорів між Порошенком та Анґелою Меркель. «Ми отримали запевнення в тому, що питання Сирії не може бути змішано з питанням України», — прокоментував Порошенко, зустрівшись також з Олландом та Кемероном. «Нам потрібно, щоб питання Сирії, ІДІЛ, Північної Кореї та інші проблеми не перекривали пріоритет українського питання», — це вже з заяви Порошенка на зустрічі Clinton Global Initiative.
У неділю, 27 вересня, коли українська делеґація вже вирушила до Нью-Йорка, голова президентської фракції у парламенті Юрій Луценко заявив про те, що Петро Порошенко у США може зіштовхнутися «з серйозним тиском». «Є повідомлення, що зустріч Путіна з Обамою в ході Генасамблеї ООН була пролобійована Меркель. Очевидно, це є результатом спокусливої для європейського бізнесу ілюзії про те, що на Донбасі нібито затихає війна і санкції наступного року можна припиняти. Мета Кремля в США зрозуміла: спробувати видати ще американцям перемир'я на Донбасі за мир і запропонувати спільно примусити Україну взяти на свій бюджет начинені проросійськими бойовиками "ЛНР/ДНР". Прикупом має стати спільна із Заходом військова операція проти ІДІЛ в Сирії», — відверто прокоментував Луценко, близький соратник Порошенка.
Голова фракції БПП заявив, що мир на Донбасі «не можна встановити за рахунок дій дише української сторони», а Росія має вивести війська «і примусити своїх маріонеток скласти зброю». Луценко додав: «Український парламент не підтримає жодних спроб провести визнання виборів на окупованих територіях. Ні цієї осені, ні наступної весни. Вибори в Донецьку та Луганську можливі лише після відновлення всієї повноти державної влади України на тих територіях».
Найважливішими у цьому контексті виглядали переговори Барака Обами та Володимира Путіна. Зустріч запланували допіру за тиждень перед початком сесії. При тім Білий дім ударив Кремлю у больову точку, коли вустами свого речника повідомив, що переговори відбудуться після «відчайдушних» наполягань Москви (а ми ж знаємо, з якою насолодою в повідомленнях Кремля полюбляють вказувати, що зустріч відбулася за ініціативи чиєїсь-там — звісно ж, не російської — сторони).
На урочистому прийнятті генсек ООН посадив Обаму та Путіна поряд себе
За даними джерел «Голосу Америки» в Білому домі, українській тематиці присвятили половину розмови. Чи справді Захід погодився на те, щоб стати вимогливішим до України, але поблажливішим до Росії у квестії виконання мінських домовленостей? Інформації катма. Хоча якщо ми взяли за умову задачі «прив'язаність» України до Сирії, то варто підкреслити, що після переговорів Путіна та Обами у «сирійських» позиціях зрушень не відбулося, а отже, і якогось проґресу (чи реґресу) щодо України теж нема.
Якщо переговори Обами з президентом РФ тривали півтори години, то його зустріч із Петром Порошенком обмежилася, на жаль для України, лише кількома хвилинами. Згідно зі скупим повідомленням прес-служби президента, Барак Обама підтвердив підтримку України та зусиль президента Порошенка щодо захисту територіальної цілісності й суверенітету України.
З Нью-Йорка до Парижа — і до Мінська?..
Геополітичний рисунок на тему мінських угод проявиться ближче до зустрічі «нормандської четвірки» на рівні президентів, запланованої на 2 жовтня. Переговори мають відбутися у Парижі.
Росія далі наполягає на тому, що Україна мусить виконати вимоги сепаратистів. У своєму виступі перед Генасамблеєю ООН Володимир Путін казав, що лише так можна відновити єдність держави. «Погрозами, силою зброї цілісність України не забезпечити. А треба це зробити. Потрібні: реальне врахування інтересів та прав людей на Донбасі, повага до їхнього вибору, узгодження з ними, як це і передбачено мінськими домовленостями, ключових елементів політичного устрою держави», — заявив Путін.
Українська делеґація покидає залу перед виступом Путіна
Петро ж Порошенко у своєму вівторковому виступі запевнив, що Україна дотримується «і букви, і духу» мінських угод. «Ми вимагаємо такого ж підходу від інших підписантів, які останнім часом вдалися до мови шантажу. В іншому випадку немає ніякої альтернативи санкціям і навіть їх зміцненню», — заявив президент. Водночас він наголосив, що не налаштований піддаватися на тиск Росії: «Свобода, мир, повага до суверенітету і територіальної цілісності — Україна не вимагає більшого. Попри це, Україна не задовольниться меншим».
Порошенко також закликав країни-члени ООН до солідарності. «Україна найбільше потребує солідарності та допомоги, яка насправді є потужним інструментом проти несправедливості. Я впевнений, що ми переможемо, тому що істина на нашому боці. Але ми зробимо це набагато швидше, якщо будемо відчувати підтримку і солідарність всього міжнародного співтовариства», — заявив президент.
Того дня українська делеґація просила об'єднаних націй. І об'єднаних надій.
Щоб не стояти самотньо з тим простреленим прапором.
29.09.2015