У Чернівцях перейменували бульвар Героїв Сталінграда на бульвар Героїв Крут. А вулицю маршала Жукова – на вулицю Михайла Ткача, уродженця Буковини, автора славнозвісної “Марічки”.    

105 років тому побачила світ одна з перших (коли не перша) українська політична утопія, а її автор став одним із перших (коли не першим) українським футурологом.     Але спочатку про утопію, а потім про автора. 4 березня 1911 року найбільша тодішня українська газета «Діло», яка виходила у Львові, вмістила на своїх шпальтах текст під назвою «Львів перед сто роками (1911-2011). Спомини Івана Залізняка». Пропонуємо його вашій увазі.  

У своїй лекції говоритиму про творців пам’яті, історичну політику, інститути й моделі пам’яті з огляду на Другу світову війну та сучасну війну на сході України. У цій розмові про колишню і сучасну війну, безумовно, треба наголосити, яку роль війна відігравала і відіграє у формуванні української політичної нації і української модерної ідентичності.    

Продовження. Початок – «Документ «Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii»» та «Середньовічні торгові шляхи».     Розташування етносів за даними «Баварського географа»  

Кулінарні переписи з лютневих чисел львівського жіночого журналу з міжвоєнних часів. Скутечні донині   Приписи.   Начиняні яйця. Зварені яйця на твердо вкинути в холодну воду, потім обережно обібрати й кожне яйце перекроїти вздовж на половину. Жовтка вибрати, а білка начинити ось якими фаршами: 1) Часть жовтків перетерти крізь сито, вимішати з ложкою десерового масла, й ложкою тертого хреню або дрібно посіченою цибулькою.

У Чернівцях знесуть пам’ятник російському письменнику Максиму Горькому. Над долею монументу одному з перших комуністів Буковини Семену Галицькому ще думають…   Пам’ятник Семену Галицькому    

 

Цей рік є подвійно ювілейним для галицького митця Лева Ґеца. 120 років з дня його народження відзначатимуть у квітні, 45-ті роковини смерті – у грудні.     Лев Ґец належить до когорти тих художників ХХ століття, яким пощастило жити і працювати у міжвоєнному Львові, знатися із відомими людьми, бути причетним до того періоду в історії Галичини, коли образотворча культура була під патронатом митрополита Андрея.  

    Сто років тому вийшла друком праця галицького політика та публіциста Михайла Лозинського «Галичина в життю України».   Від 6 січня до 20 лютого 1916 року вона з’явилася 7 відтинками на шпальтах «Вістника Союза визволення України». Це було видання віденської організації емігрантів з Наддніпрянської України, які розраховували визволити свою Батьківщину з-під російського ярма за допомогою Австро-Угорщини та Німеччини в ході світової війни.

Нещодавно, гостюючи вдома, мав чергову розмову з батьком, Василем Михайловичем Гіндою (1956 року народження, мешкає в селі Вишпіль Черняхівського району на Житомирщині), про його «закордонну службу» в лавах радянської армії. Батько досі гордиться тою службою, а 23 лютого (день радянської армії) вважає своїм святом. Всі мої сумніви щодо того війська відкидає. Як і більшість пострадянських чоловіків, що проходили військову службу в той час, він має своє бачення.