Іванківці, що в Городоцькому районі Хмельниччини, – одне з надзбручанських сіл, найбагатших на унікальні історичні пам'ятки. Але, якщо не знати, що і де шукати, цього зовсім не скажеш. Село, як село. Це через повну відсутність головної туристичної тріади – “замок-костел-кам'яниці”. Але то не біда. На таку “тріаду” можна помилуватися, де завгодно, а в Іванківцях – свої, часом абсолютно унікальні пам'ятки.    

  Сто років тому (в січні 1916-го) полишив цей світ видатний український письменник-гуморист Лесь Мартович. Про те, як сучасники згадували класика української літератури в тодішній пресі.     ***  

Денис Квітковський в еміграції писав статті, з яких склалася книжка «Боротьба за українську ідею». Був одним із авторів «Історії Буковини» – вихідці з Чернівців написали її в еміграції. А його дружина Марія 10 років поспіль очолювала Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій.      

Кілька спогадів з коломийської біласоманії 80-х років минулого століття.   Михайло Білас в молоді роки в гуцульській "ноші".    

Галичина славна своїми великими, розгалуженими родами, які впродовж століть беруть активну участь у формуванні її силуету. Не є виключенням і великий та розгалужений рід Шептицьких. Годі згадувати, що він дав Україні (і не лише їй) не лише великого Митрополита Андрея Шептицького (Роман Марія Александер Шептицький, 1865-1944), але й цілу вервицю єпископів, громадських і військових діячів.

  На початку ХХ ст. було розпочато новітню історію українського війська, про яку ми згадали тільки нещодавно… А тоді у далекому 1914: «Цього моменту вичікували всі поневолені народи, а між ними і наш, український. Ждала і бажала головно наша молодь. Вона-ж леліяла думку про волю народу та про власну державу. Стрілецька організація була твором тої молоді. Вона створила легенду визвольної боротьби…»  

160 років тому, 27 січня 1856 року, народився відомий галицький правник, політичний і громадський діяч Антін Горбачевський. Він перебуває ніби в тіні свого старшого брата – біохіміка, першого у світі міністра охорони здоров’я Івана Горбачевського (1854–1942).    

  У 175-ті роковини уродин. (1756—1931).  

  “До того часу, поки Господь дарує мені життя і здоров’я, матиму мужність боротися за нашу країну й українській народ”. (Леопольд фон Захер-Мазох)     До дня народження видатного галичанина Леопольда фон Захер-Мазоха.