“Серед героїв Крут був і хлопець з Буковини”

У Чернівцях перейменували бульвар Героїв Сталінграда на бульвар Героїв Крут. А вулицю маршала Жукова – на вулицю Михайла Ткача, уродженця Буковини, автора славнозвісної “Марічки”.

 

 

Після появи “закону про декомунізацію” стало відомо, що у столиці Буковини під перейменування потрапляють 40 вулиць, назви яких мають радянське забарвлення. Протягом усіх років незалежності України місцеві активісти намагалися перейменувати найбільші вулиці – Червоноармійську та бульвар Героїв Сталінграда. Але лише після трагічних подій 20 лютого 2014-го Червоноармійська змінила назву – стала вулицею Героїв Майдану. А бульвар Героїв Сталінграду в одному з найбільших спальних районів міста, виявилося, перейменувати було ще складніше. Депутати міської ради позбулися імені вусатого вождя щойно в лютому 2016-го. Тепер у Чернівцях є бульвар Героїв Крут. Що ж до вулиці Жукова, яка стала вулицею Михайла Ткача, то саме тут відомий поет-пісняр прожив останні дні свого життя. На цій вулиці, у квартирі рідної сестри він і залишив цей світ.

 

Михайло Ткач

 

 

Із Богданом Мельничуком, професором кафедри української літератури Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, заступником голови міської топонімічної комісії ще з кінця 1980-х років, розмовляємо про видатних діячів минулого, чиї імена можуть бути увічнені в назвах вулиць міста.

 

Богдан Іванович показує список, який він склав кілька років тому: понад 150 імен –від князя Ярослава Мудрого до Алли Дутківської – відомого чернівецького модельєра, авторки костюмів для “Смерічки” та Софії Ротару. Каже, люди мають знати більше про видатних українців. І цитує рядки з вірша Маяковського “Долг Украине”: “Кроме двух прославленных Тарасов – Бульбы и известного Шевченка, ничего не выжмешь, сколько ни старайся”.

 

- З початком незалежності України, ми перейменували дуже багато вулиць – більше сотні. Але, якщо порівнювати Чернівці та Львів, то ми дуже відстали. Львів’яни зробили це швидко, чітко й організовано, давно попрощавшись із радянщиною у назвах. Що заважало нам? Колишні комуністи, які навіть вже не були й у владі, але всіляко перешкоджали – приходили на засідання нашої комісії, хоча ми є лише дорадчим органом і ніяких рішень не ухвалюємо, – розповідає пан Богдан. 

 

Науковець нагадує, як протягом багатьох років небайдужі городяни та члени топонімічної комісії боролися за перейменування вулиць Червоноармійської та Чапаєва. Навіть у часи незалежності зробити це було важко. Лише два роки тому перша стала вулицею Героїв Майдану, а друга – імені загиблого активіста Майдану Олександра Щербанюка. Вулиця Фрунзе змінила назву на ім’я ще одного загиблого активіста Майдану – Василя Аксеніна, а вулиця Стасюка – на ім’я “Небесної Сотні”. Професор додає: люди, які  гинуть за Україну помогають, аби з радянщиною прощатися щвидко і безповоротно.

 

Станом на сьогодні у Чернівцях є 1069 вулиць (а також площ, проїздів, провулків і завулків). Назви багатьох із них так закарбувались у свідомості людей, що змінити їх буде, певно, непросто. Хоча про тих, чиї імена зафіксовані у цих назвах, чернівчани інколи майже нічого не знають. Приміром, про Комарова, льотчика-космонавта СРСР, чиє ім’я з 1968 року носить одна з найбільших вулиць міста.

 

Йдеться про те, що при зміні назв вулиці й площі мають отримувати імена тих людей, які щось зробили для України, краю та міста. До прикладу, і Богдан Мельничук, й історик-архівіст Марія Никирса (ще один член топонімічної комісії) пропонують ім’я Миколи Василька – депутата від Буковини в австро-угорському парламенті, який відстоював українські інтереси, згодом був послом УНР у Берні, Римі та Берліні, мав близькі стосунки з Симоном Петлюрою.

 

- Коли я складав свій список, - провадить Богдан Іванович, - то виходив з того, що людина, ім’ям якої назвуть вулицю, має мати хоча б якийсь стосунок до Чернівців. Хоча повинні бути й винятки: в кожному українському місті мають бути вулиці видатних державних діячів, скажімо, Володимира Великого, Симона Петлюри… Згадати той же Львів: там немає випадкових імен. На мій погляд, у Чернівцях мають бути вулиці Ференца Ліста (виступав у Чернівцях), письменників Гната Хоткевича та Сільвестра Яричевського (відвідували наше місто)… Було би чудово мати у нас вулицю братів Кантемірів, які служили у військах УНР, воювали далеко від свого краю (а родом були із Кіцманщини), були вислані на Соловки. А ще – вулицю Буковинського Віча, вулицю “Просвіти”, “Руської бесіди”. Навіть,  якщо є багато думок про те, що бульвар Героїв Сталінграда має стати бульваром Героїв Крут, то серед тих юнаків був хлопець із Заставнівщини, але, на жаль, не відомо, чи він загинув, чи ні… На мою думку, назви вулиць треба українізувати, але не поспішати з цим, все детально обговорювати. Адже у своїй історії Чернівці більше українські, ніж це відображено у назвах вулиць.

 

Як розповідає Марія Никирса, багатьом колишнім об’єктам радянської топоніміки  повернуто історичні назви:

 

- Наприклад, вулиця Леніна стала Головною, як була колись. Хоча ще до входження краю до складу Австрії, вона називалася Львівська, потім – барона Енценберга. Чи нинішня вулиця Поштова, яка у 1969 році була перейменована на честь героя Радянського Союзу Худякова. Повернула собі колишню назву і вулиця Університетська, яка колись називалася Єпископською, а до 1993 року – Рязанською. Така ж історія і з вулицею Шкільною, яка у часи Союзу носила ім’я Боженка.

 

Відповідно до того, як змінювалася у Чернівцях влада (австрійська, румунська, радянська), все відображалося у назвах вулиць. Простежте: Сенкевичгасе – генерала Задіка – Ватутіна; Ландгавсгасе – генерала Мірческу – Щорса (нині Андрея Шептицького); Резіденцгасе – вул. Митрополита Владіміра – вул. Коцюбинського; Шиллер-пляц – п’яца Александрій – пл. Театральна; Рінґплац – п’яца Унірій – Червона площа (нині Центральна)…

 

Що ж до бульвару Героїв Сталінграда, то надати йому нову назву було не так легко. До останнього знаходилися ті, хто домагався нейтральної назви – бульвар Героїв, бульвар Героїв України… Як свідчать архіви, бульвар Героїв Сталінграда почав носити цю назву у 1982 році. Тоді на відзнаку 40-річчя Сталінградської битви бульвар Архітекторів змінив назву. До речі, коли вже після подій Майдану небайдужі містяни знову взялися за перейменування бульвару, були пропозиції повернути йому стару назву.

 

 

 

 

07.03.2016