Виверження могли стати причиною спустошливої епідемії в період Пізньої Античності. Тоді два вибухи, що відбулися одне за одним, спричинили неймовірно холодне десятиліття на території всієї Північної Півкулі. Науковці дійшли до таких висновків завдяки дослідженням льодових кернів. Голод і холод, що панували з 541 року, зробили жителів Європи та Середнього Сходу вразливими перед збудником чуми, розповідають учені в журналі Nature.