90 років тому у ніч проти 12 травня 1926 року маршалок Польщі Юзеф Пілсудський (1867–1935) почав свій черговий марш до влади (або як тоді казали, "на Бельведер"). Його найближчими соратниками, які після військового перевороту зайняли формально найвищі посади в державі, стали професори Львівської політехніки Ігнацій Мосціцький і Казимир Бартель.   На вулицях Варшави в травні 1926-го    

Продовження теми сексуальних інстинктів на війні.      Сексуальний інстинкт на війні був і залишається ворогом сімейних пар, адже ставив перед ними етичні проблеми шлюбної вірності. Тривала розлука призводила до статевого утримання, яке порушувало інтимну гармонію та функціонування організму, звичного до регулярних статевих контактів.  

 

Спогади та щоденники воєнного часу містять безліч свідчень про те, що попри бойові дії, сексуальний інстинкт (або лібідо, за З.Фройдом) зберігався тоді як у чоловіків, так і жінок.   ​Снайпер Роза Шаніна та її командир А.Балаєв (1944; світлина – А.Н.Фрідланд)    

7 травня 1966 року відійшов у варшавському шпиталі у засвіти 57-річний Станіслав Єжи Лец. Він тяжко хворів у останні місяці життя, важка хвороба наклала відбиток страждання на обличчя завжди усміхнутого раніше поета. Проте й на останніх фото – поруч із ним портрет юного імператора Франца-Йосифа I, портрет, який супроводжував барона де Туш-Леца усе життя, в тому числі й коли він був аташе з питань культури у посольстві комуністичної Польщі в Відні (звідки благополучно втік до Ізраїлю, щоб раптом повернутися, не витримавши ностальгії, до Польщі в сам розпал сталінізму)...

5 травня виповнюється 180 років від дня народження українського письменника, педагога, композитора, музично-культурного діяча, православного священика, редактора часописів Буковини, художника Сидора (Ісидора) Воробкевича (1836–1903).    

Два місяці тому ми відзначали 70-річчя офіційної радянської ліквідації Української Греко-Католицької Церкви – сумнозвісного «Львівського собору». 14 березня у Львові під гаслом «УГКЦ в підпіллі: історія священиків і мирян» відбулася зустріч з двома культовими постатями греко-католицького світу – Ігорем Калинцем і Богданом Прахом.     Пропонуємо Вашій увазі звіт із згаданої зустрічі.    

Француженка з буковинським корінням зібрала понад дві тисячі українських листівок – переважно Великодніх і Різдвяних.     В одній із фондових кімнат Чернівецького художнього музею на підлозі лежить величезна валіза. Саме в ній 1998 року до Чернівців із Франції приїхала колекція листівок Калини Гузар-Угрин – внучки знаної у Чернівцях громадської діячки Ольги Гузар (її іменем назвавно одну з міських вулиць) та далекої родички Блаженнішого Любомира Гузара.

Поки 30-річчя Чорнобильської катастрофи не відійшло далеко, згадуємо ті дні. Були вже спогади евакуйованої селянки з Київщини та міліціонера-евакуатора. Цим разом – спогад галичанина.