«Хотів би я, аби наша Ненька Україна була як найкраща, як най мудріша, як най багатша у всі добра і дари землі. І тільки та любов дозволила мені знести стільки наруг, блудів і ненависти до нас. Великий огонь, що кипить в мені, відроджував мої сили і не дозволив за скоро зійти у гріб, а був час, що наставили мене і на таке діло»                                                                                                          Лев Ґец (Краків, 1962)  

Дзюба-Погребняк О. Перша світова війна в літературах південних слов’ян / Олена Дзюба-Погребняк. – К.: Дух і Літера, 2014. – 496 с. – (Серія «Бібліотека спротиву, бібліотека надії»).    

7 квітня – день народження українського художника Олександра Богомазова, одного з найбільших футуристів Європи, "українського Пікассо". Про нього львів’янам розповів один із найкращих мистецтвознавців сучасної України.    

Колективна пам’ять про зміни прикордонного режиму.   Доповідь на Методологічному семінарі Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.       Вступне слово Ігоря Маркова, керівника семінару:  

Письменство Галичини в міжкультурній взаємодії / За редакцією Тимофія Гавриліва. – Львів: ВНТЛ–Класика, 2015. – 328 с.    

У квітні відзначатимемо 120 років з дня народження Лева Ґеца (а у грудні ще раз згадаємо його з нагоди 45-х роковин смерті). Попередні наші публікації про видатного галицького митця (за 4 лютого та 26 лютого ц. р.) стосувалися переважно львівського періоду його творчості. Цього разу – про сяноцький і краківський періоди.      

29 березня 1861 року народився відомий галицький науковець і громадсько-політичний діяч Роман Сас Залозецький – професор хімічної технології Політехнічної школи (тепер НУ "Львівська політехніка"), дійсний член НТШ, посол до Галицького сейму, голова товариства “Сільський Господар”, організатор і директор Торгової школи Товариства “Просвіта”, почесний консул Великої Британії у Львові.    

  Кулінарні переписи з березневих чисел львівського жіночого журналу з міжвоєнних часів. Скутечні донині     Кухня в часі посту.   Порядок страв.   Неділя: 1. Горохова зупа з грінками. 2. Капуста фашерована рижом і грибами. 3. Пляцки з бульби зі сметаною.   Понеділок: 1. Зупа з бульби з чісником. 2. Яйця на оцті. 3. Кладені клюски з сиром.  

        «Ідея визвольних змагань як і взагалі історичне минуле, щойно через мистецьке оформлення ввійдуть живо у кість і кров нації, стануть органічним збагаченням свідомості і могутньою підоймою національної сили».                                                                                                                                                                                     Іван Іванець, 1936.                            

Майдан. Свідчення. Київ, 2013–2014 роки. За редакцією Леоніда Фінберга та Уляни Головач. – Київ: Дух і Літера, 2016. – 784 с.