Борис ЯВІР ІСКРА

Були часи, коли наші предки практично без перекладу розуміли галлів, германців чи, тим більше, балтів. На просторах між нижнім Дунаєм і Балтійським морем проживали розмаїті етноси, відомі історичній науці як такі, що належали до різних мовних родин, але, що цікаво, тоді (тобто, дуже давно) їхні мови були достатньо близькі, аби жителі та жительки навіть віддалених регіонів Центрально-Східної Европи без перекладачів між собою як ворогували, так і товаришували, торгували, укладали спілки і навіть одружувалися.
Продовження. Початок – «Документ «Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii»» та «Середньовічні торгові шляхи».     Розташування етносів за даними «Баварського географа»  
01.03.16 | Європа |
Продовження. Початок – Документ Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii   II. Середньовічні торгові шляхи  
10.04.15 | Європа |
У середньовічній Галичині та околицях було майже тисячу (!) градів чи поселень, сила народу, проходило кілька міжнародних торгових шляхів та вирувало життя. Але києвоцентристська історична школа не схильна згадувати сотень ранньосередньовічних міст у близьких до Русі (невеликої території навколо Києва на час написання «Баварського географа») племен чи етносів, що суперечить даним як літописних джерел, так і археологічних розкопок. Руські літописи підозріло мовчать, лиш зрідка згадуючи ті чи інші племена та події, які відбувалися на захід від східнослов’янської імперії.
29.03.15 | Галичина |
Віншую вас в Коляді, Проживайте в гаразді, Без клопоту, без біди, Аж до другої Коляди!  
  Мати якусь ідентичність – нормально, звично і навіть добре, адже це свідчить про зрілість особистості: християни мають християнську ідентичність, язичники – язичницьку, волиняки – волинську, поліщуки – поліську і так далі. Можна мати багато ідентичностей: статеві, соціальні, етнічні, національні, професійні. Нюанс у тому, що деяким гарячим головам останнім часом заїлося на словах про «галицьку ідентичність».   Світ ідентичностей  
12.11.14 | |
До проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини     I. Галицькі хорвати   - Проблематика галицького вектору   - Хто такі хорвати I тисячоліття нової ери   - Зачинки до відкриттів   II. Історичне тло: етногенез на території Галичини   - Шлях до слов’ян   - Хорватизація  
01.04.14 | Галичина |
Закінчення тексту "Хорватське питання: до проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини".     Попередні частини: 1) Галицькі хорвати; 2) Історичне тло: етногенез на території Галичини.       Районування  
01.04.14 | Галичина |
Друга частина тексту "Хорватське питання: до проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини".   Початок – "Галицькі хорвати".     Варто зауважити, що згадки про галлів, германців, слов'ян, сарматів тощо, стосуються не лише власне цих народів, а й племен, які підпали під їхній культурний і лінґвістичний влив – при тому, що могли бути й зовсім іншого етнічного походження.
31.03.14 | Галичина |
Перша частина тексту "Хорватське питання: до проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини".       Проблематика галицького вектору  
31.03.14 | Галичина |