Їм затьмарилися рідні овиди в квітні 1944 року. Розірвані подушки й перини, порвані священні книги по млачках і яругах. Десяток возів до найближчої станції вузькоколійки, звідки мали відправити вглиб Угорщини, до містечка Матесалка.    

(першу частину див. тут)  

  З днем 22 січня пов’язують знакові події в історії України. Серед яких і проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР) IV Універсалом Української Центральної Ради (УЦР) 22 (за старим стилем – 9) січня 1918 року.     Новий стиль (Григоріанський календар) почав діяти в УНР з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березням.  

  У січні минає 112 років від дня появи у Львові «Артистичного Вістника», який став першим українським часописом мистецького спрямування не лише на теренах Галичини, а й цілої України.  

  Молодий київський історик у популярній формі розповідає, хто насправді легітимізував появу українців на етнографічних картах світу.     Геннадій ПОПЕНКО, ведучий «Суспільного Університету» (телеканал “UA Перший")   

  «Як митець маляр я стою на тому становищу, що в часи нашого державного відродження, яке гігантичноми кроками поступає в перед, всім українським мистцям зовсім не час розпорошувати свої сили на шляху космополітизму, шукати якогось «інтернаціонального абстрактного мистецтва для мистецтва», а навпаки, потрібно негайно ставати до своїх варстатів і відтворювати старі та творити нові культурні національні цінності…».   В.Дядинюк, 1930-ті.  

  Станиславів і Коломия 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.       Продовження серіалу. Попередня серія – «Крадіжки грошей, «польські євреї» та ксьондз-колонізатор».      

Археологічний сезон у Кам'янці-Подільському завершився водночас з 2016 роком. Господині вже накривали новорічні столи, а дослідники, не зважаючи на дату та лютий мороз, все ще длубались у своєму розкопі. Підсумкам сезону, сповненого – без перебільшення – унікальних знахідок і сенсаційних відкриттів, присвячено цю публікацію.    

В імені українського маляра XV століття можна побачити вірменське слово «вовк», а відтак – спробувати виявити його вірменських родичів. А ще – відчути причетність митця до частини фресок, намальованих 1418 року в королівській каплиці Люблінського замку.   1   Що ми знаємо про митця?    

 «Якщо тобі, мандрівнику, якось випаде подорож до Станиславова, затримайся, скрасивши свою подорож відвіданням славного колись нашого міста». Так запрошував туристів до Тисьмениці (Тисмениці) в 1930-х роках у своїй книжечці «Dzieje miasta Tysmienicy» Домінік Хіровський.