минуле на головній
Буремна історія людей і народів, які тисячоліттями населяли українські землі, створила міцне підґрунтя для появи різного роду феноменів. У підручниках, путівниках, на Інтернет-сайтах можна прочитати про видатних / унікальних людей, події (процеси) та місця, що, відповідно, жили, відбувалися і є в Україні. Одним із таких «ретроспективно феноменонасичених» місць є невеличке містечко на Львівщині.
Меморіал на місці концтабору у с. Белжець (нині РП)
Що ж то за така “забава“ була, що тягнулася аж до ранку? Саме так у Галичині першої половини XX століття називали вечірку з танцями.
Напевно, походження забав є досить давнім. Вони були пов’язані з різними обрядами, родинним життям, а вже з часом до цього ще додалися й традиції забав, які відбувалися у Відні та Варшаві. Але, скоріш за все, велику роль у проведенні забав відіграв добродушний і веселий характер українців.
На перший день лютого припадає 190-а річниця уродин найвідомішого у середині позаминулого сторіччя галицько-руського літератора, редактора, видавця, громадського діяча, голови «Галицько-руської матиці», Руської Ради, Товариства ім. М.Качковського – Богдана Теодозія Дідицького.
Портрет Б.Дідицького. Мал. Теофіла Копистинського (1889)
