65 років тому під час ліквідації «чекістами» криївки ОУН/УПА в селі Сухівці Рівненської області загинув повстанський художник Ніл Хасевич.   Автопортрет Ніла Хасевича    

  1 березня виповнилося 100 років від дня народження українського оперного співака, хорового диригента, музикознавця і публіциста Мирослава Антоновича.   Доля вготувала для нього чимало випробувань, але, будучи людиною оптимістичною й сильною духом, зумів гідно їх пройти. Змушений був шукати прихисток далеко поза межами рідної землі, але навіть у нелегких реаліях не забував про музику, яку вважав своїм покликанням, і той особливий трепет до неї проніс крізь усе своє життя.  

(попередню частину див. тут)  

  Наприкінці зими 1945 року представники Проводу ОУН зі згоди Романа Шухевича спробували провести політичні переговори з властями УРСР про перемир’я. Контакти встановлювали у Львові, а зустріч провели у ніч проти 1 березня на 96-му кілометрі траси Львів-Тернопіль. На переговори до повстанців прибули замасковані під радянських урядовців співробітники Народного комісаріату державної безпеки (НКДБ). Про цей історичний епізод дослідники дізналися завдяки 37 сторінкам детального звіту учасника подій – полковника НКДБ Сергія Каріна, який зберігається в архіві СБУ.

  28 лютого 116 років тому побачив світ український композитор, педагог і публіцист Роман Сімович. Цей стрункий чоловік із вродливим обличчям і тонкою душею вмів заполонити своєю музикою – його вчителями були композитори світової слави. Настільки органічно знайшов себе у симфонічній музиці, що його твори ніби випромінюють світло і життєрадісність, навіть якщо у них є драматичні моменти.   Роман Сімович, 1933    

Як українська інтелігенція одного з галицьких містечок 1930 року ігнорувала вибори до сейму.

  Станиславів у на початку третьої декади лютого 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.         Продовження серіалу. Попередня серія – «Похорон архітектора-вогнеборця в оточеному вовками місті».    

  (Леся Українка. Листи: 1876–1897 / Упорядкування Прокіп (Савчук) В.А., передмова Агеєвої В. П. — К.: Комора, 2016. — 512 с.)     Як виявилося, від нас приховували велику частину епістолярної спадщини Лесі Українки. І ось торік (16 вересня), в контексті Форуму видавців у Львові презентували унікальне видання «Леся Українка. Листи: 1876-1897» (вперше без купюр). Видавці планують, що це лише перший том майбутнього тритомника.    

  175 років тому народився провідний галицький політик, громадський діяч, педагог і просвітник Юліан Романчук (1842–1932).     «Довгі роки тримав він у своїх руках керму української політики в Австрії, але сліди своєї діяльности, енерґії та ініціятиви залишив на всіх царинах українського життя» – писав про нього історик о. Ізидор Сохоцький (Сидір Ярославин, 1895–1977), який особисто знав Ю.Романчука ¹.  

  Низка нещодавно виявлених даних дозволяє стверджувати, що первісною основою т. зв. "Ченстоховської Богородиці" був твір видатного українського живописця, Київського митрополита Петра *.     Київський митрополит Петро (ікона, Росія, ХV ст.)   1   Джерельні згадки