Аделіна Єфіменко

Дороги назад не буває. Здавалося, що пандемія знищила оперу. Але, напевно, з'являться нові жанри. Поки що не можна сказати, які саме, але звичної для нас опери вже не буде. Режисерам, диригентам і співакам доведеться стати гнучкішими. У періоди криз завжди з'являється щось нове.
Байройт – це така творча майстерня з аурою неймовірної музичної краси і щирого служіння своєму покликанню, де робота ніколи не зупиняється.
«Парсіфаль» Р. Ваґнера на оперній сцені у день Страсної П'ятниці – давня традиція європейських театрів. Це сценічна містерія, священнодійство, у якому ведеться оповідь про рани, біль, гріх, страждання, прощення, містеріальний урок християнської моралі через співчуття до ближнього.
Неможливо забути той сонячний день, проведений у Ліоні, те відчуття радості, що протягом двох місяців напередодні поїздки мотивувало готуватися до оперного фестивалю, котрий відкривав прекрасні шанси для українських співаків.
01.04.20 | Ліон | Штука
Вільно трактований історичний сюжет демонструє небезпеку поразки дипломатії перед організованою злочинністю, маніпуляцією масами, грою на почуттях героїзму на ґрунті релігійного і національного екстремізму.
Відновлення опери «Птоломей» після тривалого забуття у ХХ столітті переконує, що цей твір – один із найзагадковіших опусів Генделя. Чи хотів композитор втілили в образі майбутнього короля Єгипту типову для всіх його оперних королів фігуру нездатного до влади правителя? Спільна проблема, що об’єднує Птоломея з володарями Германії, Римської імперії, Персії, очевидна.
Опера в Україні залишається побічним продуктом елітарної культури, яким займається купка фанатично захоплених людей, спеціалістів, митців. На щастя, з’являються деякі проекти, які дають надію на розбудову і розвиток оперного мистецтва в Україні.
Репертуар Софії Соловій вражає різноманітністю: оперні партії з «Альчіни» Г.Ф.Генделя, Вітелії з «Милосердя Тита» і Електри з «Ідоменея» В.А.Моцарта, сопранові партії з «Еліаса» Ф.Мендельсона, партія Ельзи з «Лоенґріна» Р.Ваґнера, опери ХХ століття і камерно-вокальні твори сучасників: від K.Пендерецького до Ю.Ланюка.
Цю версію «Анни Болейн» можна назвати театральною «контрреформацією», яка виступає проти сценічного мінімалізму багатьох режисерських опер. Історичну постановку фінансували відразу чотири оперні театри: Лозанни (Швейцарія), Льєжа (Бельгія), Більбао (Іспанія) і Маската (Оман).
Українська співачка і відома у Європі послідовниця італійської школи belcanto Софія Соловій вже неодноразово була запрошена на роль улюбленої дружини короля Генріха VIII. Постановки «Анни Болейн» в Італії (Бергамо) і Бельгії (Льєж) відбулися й нарешті очікується наступна постановка у розкішній Королівській опері Маската (Оман).