©Wilfried Hösl   Кирило Петренко  

  В. А. Моцарт «Весілля Фігаро», Баварська Staatsoper  

2017 рік – рік Клаудіо Монтеверді. Святкування 450-річного ювілею венеціанського генія – винахідника мадригалу, опери, конфліктної оперної драматургії – музичні центри Австрії, Німеччині, Швейцарії (Lucerne Festival), Нідерландів, Італії, Франції, навіть Норвегії відзначили великими програмами. Зальцбурзький фестиваль, на жаль, не запропонував сценічних версій опер Монтеверді.

Події літніх фестивалів Зальцбурга і Мюнхена, зокрема, нові постановки «Таннгойзера» Р. Вагнера, «Набукко» Дж. Верді, «Милосердя Тита» В. А. Моцарта пов’язала спільна тенденція оперної режисури – театральна ритуалізація. Зрозуміло, чому ця тенденція органічно включилася в сучасну оперну практику. По-перше, джерелом жанру була ритуальна свідомість, присутня в античних театрально-музичних дійствах, середньовічній літургійній драмі, тощо. Ритуал історично кочував з театру в церкву і знову в театр, адже ритуальність іманентна як літургії, так і опері.

Баварська Staatsoper, Зальцбурзький фестиваль, 2017  

 

  «У кожної людини в серці є скарби, які вона несе з собою крізь життя. Для мене це зв'язок з глибокою давньою унікальною українською етнічною культурою. В цьому проекті мені хочеться познайомити з нею світ!» – зауважила Оксана Линів про фестиваль «Дух Гуцулів», який відбувся у Мюнхені минулого тижня.   Фото: Іван Рибак. Фрагмент вистави «Гуцульський рік».  

  У ювілейний рік Шостаковича Баварська опера вперше поставила «Леді Макбет Мценського повіту». Прем'єра відбулася 28 листопада 2016 року. Режисер постановки Гаррі Купфер трактував «Леді Макбет» як соціальну драму. Досвідчений майстер, легенда сучасної режисури, що переступив поріг 80-ліття, залишив глядачеві вільний простір для розшифрування своїх музично-сценічних кодів.   Фрагмент сценографії «Леді Макбет»