Ольга Кульчинська і Андрій Жилиховський у фіналі вийшли на сцену під аплодисменти публіки у футболках з державним гербом вільної України – Тризубом. Цей символ «Слави України!» зрозумілий німецькій авдиторії і викликав бурхливу підтримку – Брава, Браво, Браві!

Прем’єра нового оперного проєкту Кшиштофа Варліковського назавжди запам’ятається нав’язливим відчуттям страху, який вбивав інстинкт до життя і вдихав «хворобу до смерті».Так режисер відчув і відтворив цікаву спорідненість мислення Персела і Шенберга: звукову пропедевтику психоаналізу.

Першим героєм «Ja, Mai», 2022 став австрійський композитор Ґеорґ Фрідріх Гаас. Представник спектралізму, експериментатор мікроінтерваліки, панхроматики, обертонових рядів, він звукотворить стан людей, що переживають граничні ситуації. Гааса хвилюють екзистенційні теми: смерть, любов, родина, психологічні травми.

Бентежний післясмак нової штуттґартської «Валькірії» спонукає до дискусій. У кулуарних розмовах з учасниками і гостями оперної продукції дискутувалося, однак, не про спасіння Ваґнера, Вотана і Брунгільди, а про перемогу України. 

Кожна постановка Нойєнфельса – тріумфальна чи скандальна – закарбувалася в історії театру і опери як гранична подія, криве дзеркало будь-якого лицемірства – політичного, соціального, релігійного і особистісного.

Оперу Дж. Сінополі «Лу Саломе», що втілює «принцип утопії і принцип надії», можна називати ментальним театром, меланхолійною фантасмагорією, психоаналізом або самоаналізом. У ній композитор рефлектував власне ставлення до проблеми любові-смерті.

Опера в Україні переживає справжній бум. Дотримання канонів жанру поступилося новим звуковим, драматургічним і змістовним пошукам. Сучасні композитори творять оперні артефакти, котрі поки що не вкладаються у рамки будь-яких жанрових канонів, а тим паче, рейтингів. 

Визначними подіями 2020 року стали постановки «Електри» Варліковського на 100-літті Зальцбурзького фестивалю під орудою Франца Вельзера-Мьоста і «Бориса Годунова» Баррі Коскі з оригінальною концепцією «пандемійно-адаптованої» режисури в Цюрихській опері під орудою українського диригента Кирила Карабиця.

Два фестивальні міста – Львів і Зальцбурґ – не злякалися вірусу і блискуче відзначили свої ювілейні дати. Напевно душі Вольфганґа Амадея Моцарта-батька і Франца Ксавера Моцарта-сина взяли під патронат ювілейні свята, артистів і публіку. Торжества пройшли феєрично, всі залишилися здоровими.

Вшановуючи 275-річний ювілей від дня народження Максима Березовського, видатний український диригент Кирило Карабиць розповів проф. Аделіні Єфіменко про прем’єри Симфоній Максима Березовського у Києві.