Епістолярій в часі війни: листування Мирослава Мариновича з російським політв'язнем, кримськотатарським журналістом і правозахисником Сервером Мустафаєвим
Росія хоче реваншу. Україна стоїть за саму екзистенцію. Європа вже не "плете светрик у кріслі-гойдалці". А для Америки питання в глобальному лідерстві. То хто за що воює у цій війні?
Є війни між ліберальною демократією та країнами другого і третього світу – але немає випадків, коли б ліберальні демократії воювали між собою. Це є одним із розв’язків подолання війни
Я в це вірю. У свою Україну, свою справу, свою писанку. Це не просто гарний декоративний малюнок. Ти пишеш конкретні знаки, символи і даруєш конкретній людині.
Російсько-українська війна довершує те, що не зробили майдани, бо українці прагнуть захищати свою свободу. Отже, війна – рубікон, після якого українці остаточно подолають тоталітарну травму.
Мовна стихія раптом звільнилася від абсолютно усіх загат і влучає у ворога, як ще один вид озброєння, поряд з «Байрактарами». Але зауважте, що мова не лише нападає на окупантів, вона захищає нас.
