Люди, які творили українську культуру всі ці сторіччя, робили вибір – хоча б вшануйте цей вибір, пам’ять тих великих людей, без яких, як без Тараса Шевченка чи Івана Франка, просто не було б українського народу.
З російською мовою, російською Церквою і російською версією історії Україна приречена на зникнення з політичної карти світу, навіть якщо вона десять війн виграє.
За його матеріалами можна відстежити й осмислити всі «річні кільця» на «стовбурі» нашої відновленої державності. Лавдація на Віталія Портникова, лауреата премії ім. Василя Стуса
Ми говоримо про націоналізм – але це не є повернення в минуле, це радше вибудовування тяглості, усвідомлення того, ким ми є і куди ми рухаємося в майбутньому.
Вся Україна зараз перетворилася на нульовий рубіж. Україна є нульовою точкою, обнуленим меридіаном для цілого світу, бо ми розділяємо його, світ, на цивілізацію і варварів.
Виходить, що ми не в змозі розпізнати радянське/комуністичне зло, не назване і не покаране справедливо; не в змозі розпізнати, бо ніхто з авторитетних інституцій не підтвердив нам, що це – зло
"Совок", що осів у головах батьків і державних інституціях, формує молоду людину, не даючи їй повністю вийти з-під впливу радянського – не її особистого – минулого