У Чернівцях презентували книгу «Гра на вибування» есеїста та публіциста Олександра Бойченка, давнього і постійного збручівського колумніста. Деякі тексти з книжки вперше були опубліковані на «Збручі».
Це вже восьма авторська книжка Бойченка — і традиційно вона вмістила короткі тексти, які писалися впродовж минулих трьох років для українських видань і публікувалися в них. «Гра на вибування» вийшла у чернівецькому «Видавництві 21». Ця збірка довоєнна, тобто була написана і підготовлена до 24 лютого.
Термін «довоєнна книжка» на презентації у Чернівцях вжив сам автор: «Ніби я знав, що буде війна? Так, знав. Я знав, чого чекати від Росії. Тому тут багато текстів про Росію як про країну-агресора».
Книга «Гра на вибування» вмістила 40 авторських текстів. З деякими читачі «Збруча» знайомі, як-от «Подорож дилетантів», «Катастрофа», «…плюс донбасифікація всієї країни», «Національний злочин», «Чиє діло душа й тіло», «За тих, кого приручили»…. Зараз усі кошти від продажу книги будуть передані на потреби української армії. Лише під час презентації було вторговано майже 14 тисяч гривень.
Перше, на що звернули увагу читачі та про що жартома запитували Бойченка, — чи на обкладинці книжки, бува, зображений не русский воєнний корабель. Насправді ні. Ілюстраторка Анна Стьопіна зобразила те, чого хотів автор і що він хотів передати цим малюнком.
Отож, на обкладинці — човен Харона. Як розповідає Олександр Бойченко, цей човен — уособлення кінцевої мети нашого існування. Ще одне значення — кольори обкладинки. «Намальована музика» з фільму «Мрець» режисера Джима Джармуша. Автора надихнув епізод, де Вільям Блейк, якого грає Джонні Депп, відпливає човном в останню путь.
«Напевно, правильніше буде сказати, що це такий загальнолюдський човен, яким ми перепливаємо до остаточної мети нашого існування, — зауважує автор. — Тому така назва — "Гра на вибування". Бо ми є, буваємо і вибуваємо. Спочатку я думав книжці дати назву за останнім текстом у ній — "Play-off". Але це у спорті виграють. А у житті — програють».
До слова, «Play-off», як розповів автор, — єдиний текст із книжки, який не був надрукований як авторська колонка. Він увійшов до збірки проєкту «ПараСоль» — це книжка, яка робилася як збірка текстів для допомоги людям, безнадійно хворим. Цей текст Олександр написав кілька років тому після перенесеної складної операції.
Олександр Бойченко розповідає: «Книжка "Гра на вибування" фактично вже була готова на новий рік. Вичитана і здана в друкарню у Харків. На початку березня вона мала бути готова. А вийшло вже як вийшло. Тут немає жодного тексту, написаного після 24 лютого. Той світ, до 24 лютого, відійшов у минуле. У книжці є текст "Катастрофа", і після такої події світ направду не має права існувати. Але кінець одного світу — це початок іншого. Загалом тут менше політичних текстів, більше роздумів про життя і смерть, якісь чернівецькі історії, подорожні нотатки.
Рух (життя) людини — це як рух сонця. Сходження вниз — без цього ніяк. І ця книжка про те, що ти приходиш до віку, коли усвідомлюєш, що йдеш униз. Люди живуть, ставлять цілі, сходять вниз і далі ставлять цілі. Але що ти можеш побачити внизу? Ось це питання…»
І хоча політичних текстів у книжці немає, про політику на презентації теж говорили. Бойченко підкреслює: політика для нього закінчилася у 2019 році. З того часу не змінив своєї думки, своїх поглядів. Але не критикує владу під час війни: «Є такий вираз, що актор, який не знає ролі, але може впіймати кураж — це його витягує. Так-от, Президент Зеленський цей кураж упіймав. Він, Зеленський, треба визнати, виявився стійким».
Про теперішню роль письменників і силу слова Олександр Бойченко каже коротко: не вірю у силу слова, не підкріплену винищувачами.
«Зараз змінилася роль українських письменників, — зауважує автор. — Багато з них на фронті чи в теробороні. Воювати словом? Не вірю в силу слова, не підкріплену винищувачами. Слово війну не зупинить. Наша перемога — це знищити росію. Бо тут питання однозначне: або ми їх, або вони нас. І такі правила задала росія. Але знаєте, чого я найбільше боюся? Отих наших внутрішніх конфліктів. Тому спочатку хотів би побачити проміжний фінал, а вже потім говорити, якою буде література».
Фото авторки
19.05.2022